#поезія
Жовтневий млин – у листі, в домі, в димі,
У вітрі розвіваються листи.
Нікуди нам уже не донести
Цю теплу потерть, світло невгасиме,
цей із польоту викроєний вимах,
легеньку тінь на крилах золотих.

Це теплий плин – бери його очима –
Пиши про мене, на мені пиши –
Ні цяточки на тілі не лиши,
Хай нас ніхто довіку не розніме –
О чиста згага, о любовна схима –
Багаття на пожухлім спориші.

Прощальний клин. Жура моя небесна.
Не дописати – не перебрести –
Хай пальцями змикаються мости –
Нехай постане пустка безсловесна,
Де над столом, як над широким плесом,
У вітрі розвіваються листи.

Сергій Осока
#поезія Жовтневий млин – у листі, в домі, в димі, У вітрі розвіваються листи. Нікуди нам уже не донести Цю теплу потерть, світло невгасиме, цей із польоту викроєний вимах, легеньку тінь на крилах золотих. Це теплий плин – бери його очима – Пиши про мене, на мені пиши – Ні цяточки на тілі не лиши, Хай нас ніхто довіку не розніме – О чиста згага, о любовна схима – Багаття на пожухлім спориші. Прощальний клин. Жура моя небесна. Не дописати – не перебрести – Хай пальцями змикаються мости – Нехай постане пустка безсловесна, Де над столом, як над широким плесом, У вітрі розвіваються листи. Сергій Осока
Love
1
153переглядів