#поезія
Світ, який ти хотіла, ніколи тебе не хотів.
Рано-вранці заварював каву і йшов в соцмережі.
Світ боявся постів про побиті твої телевежі,
Фотографій котів, яких ти з-під завалів несла.

Ти не злилась, бо зла
вистачало. І в розпал тривог
Твій Перун чи Сварог над тобою мовчав у молитвах.
І коли молитов не завжди вистачало на вбитих,
Ти своїм рукавом витирала проплаканий біль.

Світ писав не тобі, не про тебе і зовсім без рим.
Говори чи кричи - все одно не почує, про що ти.
Все одно не помітить, що небо невпинно горить,
І горить,
і горить,
і горить,
і горить синьо-жовтим.


Оля Дубрівук
#поезія Світ, який ти хотіла, ніколи тебе не хотів. Рано-вранці заварював каву і йшов в соцмережі. Світ боявся постів про побиті твої телевежі, Фотографій котів, яких ти з-під завалів несла. Ти не злилась, бо зла вистачало. І в розпал тривог Твій Перун чи Сварог над тобою мовчав у молитвах. І коли молитов не завжди вистачало на вбитих, Ти своїм рукавом витирала проплаканий біль. Світ писав не тобі, не про тебе і зовсім без рим. Говори чи кричи - все одно не почує, про що ти. Все одно не помітить, що небо невпинно горить, І горить, і горить, і горить, і горить синьо-жовтим. Оля Дубрівук
Love
1
22views