Українська
English
#поезія
Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті
Стоїш, як стогін, під склепінням казки
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски
З усього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.
Ліна Костенко
Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті
Стоїш, як стогін, під склепінням казки
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски
З усього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.
Ліна Костенко
#поезія
Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті
Стоїш, як стогін, під склепінням казки
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски
З усього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.
Ліна Костенко
77views