#поезія
Мене дивує, коли кажуть, що всі однакові...
Ти навіть не уявляєш, які всі насправді різні,
Є сміливі, вперті, закриті,
Є перелякані...
Є ті, хто стояв на краю прірви...
Є ті, хто в ту прірву стрибав,
Хто падав,
Хто летів як лист осінній
Хапався за вітер,
Є схожі на море...
Їх завжди так тепло згадувати,
Неначе вдихаєш на повні груди -
Спокійно й вільно -
Солоні бризки,
Злизуєш з губ ту свіжість,
Ту глибину, ту спокійну силу,
Й мурахи по тілу,
Й така неймовірна ніжність,
Ніби хтось незримий
Обіймає тебе
крилами....
Іра Спірідонова
02.09.2023
Мене дивує, коли кажуть, що всі однакові...
Ти навіть не уявляєш, які всі насправді різні,
Є сміливі, вперті, закриті,
Є перелякані...
Є ті, хто стояв на краю прірви...
Є ті, хто в ту прірву стрибав,
Хто падав,
Хто летів як лист осінній
Хапався за вітер,
Є схожі на море...
Їх завжди так тепло згадувати,
Неначе вдихаєш на повні груди -
Спокійно й вільно -
Солоні бризки,
Злизуєш з губ ту свіжість,
Ту глибину, ту спокійну силу,
Й мурахи по тілу,
Й така неймовірна ніжність,
Ніби хтось незримий
Обіймає тебе
крилами....
Іра Спірідонова
02.09.2023
#поезія
Мене дивує, коли кажуть, що всі однакові...
Ти навіть не уявляєш, які всі насправді різні,
Є сміливі, вперті, закриті,
Є перелякані...
Є ті, хто стояв на краю прірви...
Є ті, хто в ту прірву стрибав,
Хто падав,
Хто летів як лист осінній
Хапався за вітер,
Є схожі на море...
Їх завжди так тепло згадувати,
Неначе вдихаєш на повні груди -
Спокійно й вільно -
Солоні бризки,
Злизуєш з губ ту свіжість,
Ту глибину, ту спокійну силу,
Й мурахи по тілу,
Й така неймовірна ніжність,
Ніби хтось незримий
Обіймає тебе
крилами....
Іра Спірідонова
02.09.2023

51переглядів