#поезія
Мій прихисток – дім із пелюсток й листків,
із диких троянд несміливих ростків;
із ірисів ніжних і лілій, з люпин,
з тендітних конвалій, із різних шипшин.
Фортеця моя із гілок й корневищ,
із темряви нетрищ, із жару кострищ,
з ранкових туманів з-над рік та боліт.
там вежа і варта, там рів й живопліт;
там день і там харч; там і тут, і тепер;
там всі врятувались, ніхто не помер;
там більші і менші міста і доми,
там степ і шляхи, і вечірні дими;
там зела живі, ковила й полини;
там мама й сестра; там немає війни.
Він був, але зник, мій найкращий з домів.
Я знову би там опинитись хотів.
✍️ Катерина Бабкіна
Мій прихисток – дім із пелюсток й листків,
із диких троянд несміливих ростків;
із ірисів ніжних і лілій, з люпин,
з тендітних конвалій, із різних шипшин.
Фортеця моя із гілок й корневищ,
із темряви нетрищ, із жару кострищ,
з ранкових туманів з-над рік та боліт.
там вежа і варта, там рів й живопліт;
там день і там харч; там і тут, і тепер;
там всі врятувались, ніхто не помер;
там більші і менші міста і доми,
там степ і шляхи, і вечірні дими;
там зела живі, ковила й полини;
там мама й сестра; там немає війни.
Він був, але зник, мій найкращий з домів.
Я знову би там опинитись хотів.
✍️ Катерина Бабкіна
#поезія
Мій прихисток – дім із пелюсток й листків,
із диких троянд несміливих ростків;
із ірисів ніжних і лілій, з люпин,
з тендітних конвалій, із різних шипшин.
Фортеця моя із гілок й корневищ,
із темряви нетрищ, із жару кострищ,
з ранкових туманів з-над рік та боліт.
там вежа і варта, там рів й живопліт;
там день і там харч; там і тут, і тепер;
там всі врятувались, ніхто не помер;
там більші і менші міста і доми,
там степ і шляхи, і вечірні дими;
там зела живі, ковила й полини;
там мама й сестра; там немає війни.
Він був, але зник, мій найкращий з домів.
Я знову би там опинитись хотів.
✍️ Катерина Бабкіна


52переглядів