Українська
English
#особистості #історія
Марія Заньковецька.
У селі Заньки на Чернігівщині 1854 року народилася дівчина, якій судилося стати зіркою української сцени. Марія Костянтинівна Заньковецька — акторка, чий талант корифеї театру називали геніальним, а гру — незабутньою.
Вона вперше вийшла на сцену 1876 року в Ніжині, а вже за кілька років під орудою Марка Кропивницького заграла Наталку в “Наталці Полтавці”. Її голос і гра стали невід’ємною частиною українського театру. Заньковецька працювала у трупах Кропивницького, Старицького, Садовського, Саксаганського, Карпенка-Карого.
У 1918 році вона організувала власний народний театр, а вже 1923 року стала першою, кому присвоїли звання Народної артистки Української РСР.
Марія Костянтинівна пішла з життя 1934 року, похована в Києві на Байковому кладовищі. Та її талант не згас — у спогадах сучасників вона лишилась “генійкою сцени”, поруч із іменами, що творили національний театр.
Марія Заньковецька.
У селі Заньки на Чернігівщині 1854 року народилася дівчина, якій судилося стати зіркою української сцени. Марія Костянтинівна Заньковецька — акторка, чий талант корифеї театру називали геніальним, а гру — незабутньою.
Вона вперше вийшла на сцену 1876 року в Ніжині, а вже за кілька років під орудою Марка Кропивницького заграла Наталку в “Наталці Полтавці”. Її голос і гра стали невід’ємною частиною українського театру. Заньковецька працювала у трупах Кропивницького, Старицького, Садовського, Саксаганського, Карпенка-Карого.
У 1918 році вона організувала власний народний театр, а вже 1923 року стала першою, кому присвоїли звання Народної артистки Української РСР.
Марія Костянтинівна пішла з життя 1934 року, похована в Києві на Байковому кладовищі. Та її талант не згас — у спогадах сучасників вона лишилась “генійкою сцени”, поруч із іменами, що творили національний театр.
#особистості #історія
Марія Заньковецька.
У селі Заньки на Чернігівщині 1854 року народилася дівчина, якій судилося стати зіркою української сцени. Марія Костянтинівна Заньковецька — акторка, чий талант корифеї театру називали геніальним, а гру — незабутньою.
Вона вперше вийшла на сцену 1876 року в Ніжині, а вже за кілька років під орудою Марка Кропивницького заграла Наталку в “Наталці Полтавці”. Її голос і гра стали невід’ємною частиною українського театру. Заньковецька працювала у трупах Кропивницького, Старицького, Садовського, Саксаганського, Карпенка-Карого.
У 1918 році вона організувала власний народний театр, а вже 1923 року стала першою, кому присвоїли звання Народної артистки Української РСР.
Марія Костянтинівна пішла з життя 1934 року, похована в Києві на Байковому кладовищі. Та її талант не згас — у спогадах сучасників вона лишилась “генійкою сцени”, поруч із іменами, що творили національний театр.
66views