Українська
English
#поезія
Розрізаючи водну гладь,
Щоб ділилась на до і потім,
До хмарких понад пруг полотен
Човен стелить рибальську снасть.
Чи утрапить до неї сон,
Чи притомлене сонце-риба,
З-під небесного плугу скиба,
Що у море лягла китом?
Чи у сіті, що в ніч лягли
(в них грузилами – дні свинцеві),
Запливуть зорі вересневі
Та збиратимуть з дна скарби?
Чи у невід на глибині
Попадеться не галька – мрія,
Чи пора дощова осіння
Та хлипкі вітряні млини?
Може в ятір спіймається,
Що у яву не прийде завтра,
Чи чиясь непотрібна правда,
Чи солодка п'янка брехня?
У тенетах затихне вмить
І на палубу плюхне вдихом
Глибиною приспане лихо,
Вкрите осадом від журби?
Чи хрестами важка кімля
Стане десь на яснім світанку,
Бо потрапив у темну пастку
Хтось нізвідки і ні здаля?
Човен плине по полотні
Товщі синьої та густої.
Захід сонця стрічає в морі,
Щоб змережити день в пітьмі.
23.09.2025
Олеся Репа
Розрізаючи водну гладь,
Щоб ділилась на до і потім,
До хмарких понад пруг полотен
Човен стелить рибальську снасть.
Чи утрапить до неї сон,
Чи притомлене сонце-риба,
З-під небесного плугу скиба,
Що у море лягла китом?
Чи у сіті, що в ніч лягли
(в них грузилами – дні свинцеві),
Запливуть зорі вересневі
Та збиратимуть з дна скарби?
Чи у невід на глибині
Попадеться не галька – мрія,
Чи пора дощова осіння
Та хлипкі вітряні млини?
Може в ятір спіймається,
Що у яву не прийде завтра,
Чи чиясь непотрібна правда,
Чи солодка п'янка брехня?
У тенетах затихне вмить
І на палубу плюхне вдихом
Глибиною приспане лихо,
Вкрите осадом від журби?
Чи хрестами важка кімля
Стане десь на яснім світанку,
Бо потрапив у темну пастку
Хтось нізвідки і ні здаля?
Човен плине по полотні
Товщі синьої та густої.
Захід сонця стрічає в морі,
Щоб змережити день в пітьмі.
23.09.2025
Олеся Репа
#поезія
Розрізаючи водну гладь,
Щоб ділилась на до і потім,
До хмарких понад пруг полотен
Човен стелить рибальську снасть.
Чи утрапить до неї сон,
Чи притомлене сонце-риба,
З-під небесного плугу скиба,
Що у море лягла китом?
Чи у сіті, що в ніч лягли
(в них грузилами – дні свинцеві),
Запливуть зорі вересневі
Та збиратимуть з дна скарби?
Чи у невід на глибині
Попадеться не галька – мрія,
Чи пора дощова осіння
Та хлипкі вітряні млини?
Може в ятір спіймається,
Що у яву не прийде завтра,
Чи чиясь непотрібна правда,
Чи солодка п'янка брехня?
У тенетах затихне вмить
І на палубу плюхне вдихом
Глибиною приспане лихо,
Вкрите осадом від журби?
Чи хрестами важка кімля
Стане десь на яснім світанку,
Бо потрапив у темну пастку
Хтось нізвідки і ні здаля?
Човен плине по полотні
Товщі синьої та густої.
Захід сонця стрічає в морі,
Щоб змережити день в пітьмі.
23.09.2025
Олеся Репа
87переглядів