#поезія
Певно первісні сили
звили
виштовхнули із лігва
хижого звіра
пилом в розкриті очі.
Розгублене тіло
на вили холодних рук
впустила.
Дихаю, наче?
Наповнений келих,
гострі тернові вінця,
губи гарячі.
Повня стікає
з отвору між грудей.
Бачиш?
Пий, підставляй долоні
до дна, до сказу,
Сковтуй перестороги
судомним спазмом.
Нині і прісно, Отче,
хай той, хто безгрішний,
першим докине хмизу
під босі ноги.
Snigpoetry
Певно первісні сили
звили
виштовхнули із лігва
хижого звіра
пилом в розкриті очі.
Розгублене тіло
на вили холодних рук
впустила.
Дихаю, наче?
Наповнений келих,
гострі тернові вінця,
губи гарячі.
Повня стікає
з отвору між грудей.
Бачиш?
Пий, підставляй долоні
до дна, до сказу,
Сковтуй перестороги
судомним спазмом.
Нині і прісно, Отче,
хай той, хто безгрішний,
першим докине хмизу
під босі ноги.
Snigpoetry
#поезія
Певно первісні сили
звили
виштовхнули із лігва
хижого звіра
пилом в розкриті очі.
Розгублене тіло
на вили холодних рук
впустила.
Дихаю, наче?
Наповнений келих,
гострі тернові вінця,
губи гарячі.
Повня стікає
з отвору між грудей.
Бачиш?
Пий, підставляй долоні
до дна, до сказу,
Сковтуй перестороги
судомним спазмом.
Нині і прісно, Отче,
хай той, хто безгрішний,
першим докине хмизу
під босі ноги.
Snigpoetry

74views