#поезія
ЕЛЕГІЯ
Літа жадань, літа сум'ять і знади!
Усе, усе - водою з-під човна.
Страждай і плач тепер, моя Елладо, Журись журбою серця і чола.
Оце і все із поля наших снів.
Скінчилися обжинки навіжені. Я накосив лиш нервів добрий сніп Та вимолотив радощів півжмені.
Та ще надія б'ється в голосіннях! Та ще любов біжить у манівці, Як та сльоза, підпалена промінням, По вечоровій стомленій щоці.
Микола Вінграновський
ЕЛЕГІЯ
Літа жадань, літа сум'ять і знади!
Усе, усе - водою з-під човна.
Страждай і плач тепер, моя Елладо, Журись журбою серця і чола.
Оце і все із поля наших снів.
Скінчилися обжинки навіжені. Я накосив лиш нервів добрий сніп Та вимолотив радощів півжмені.
Та ще надія б'ється в голосіннях! Та ще любов біжить у манівці, Як та сльоза, підпалена промінням, По вечоровій стомленій щоці.
Микола Вінграновський
#поезія
ЕЛЕГІЯ
Літа жадань, літа сум'ять і знади!
Усе, усе - водою з-під човна.
Страждай і плач тепер, моя Елладо, Журись журбою серця і чола.
Оце і все із поля наших снів.
Скінчилися обжинки навіжені. Я накосив лиш нервів добрий сніп Та вимолотив радощів півжмені.
Та ще надія б'ється в голосіннях! Та ще любов біжить у манівці, Як та сльоза, підпалена промінням, По вечоровій стомленій щоці.
Микола Вінграновський
147views