#поезія
ми — двоє взаємозалежних
без слів розуміємо натяк:
між сотні звичок щоденних
для нас найсильніша — кохання.
твій погляд знову шепоче:
«ти поруч, і інших не треба»,
мовчання і дотик короткий —
єдині властивості мови,
безліч питань:
один одному — хто ми тепера?
(аби не довéсти усе до морально-взаємної втоми)
ми — двоє взаємозалежних
будуєм кордони умовні,
щоб потім від тягот душевних
шукати вихід назовні.
Поліна Шишлевська
ми — двоє взаємозалежних
без слів розуміємо натяк:
між сотні звичок щоденних
для нас найсильніша — кохання.
твій погляд знову шепоче:
«ти поруч, і інших не треба»,
мовчання і дотик короткий —
єдині властивості мови,
безліч питань:
один одному — хто ми тепера?
(аби не довéсти усе до морально-взаємної втоми)
ми — двоє взаємозалежних
будуєм кордони умовні,
щоб потім від тягот душевних
шукати вихід назовні.
Поліна Шишлевська
#поезія
ми — двоє взаємозалежних
без слів розуміємо натяк:
між сотні звичок щоденних
для нас найсильніша — кохання.
твій погляд знову шепоче:
«ти поруч, і інших не треба»,
мовчання і дотик короткий —
єдині властивості мови,
безліч питань:
один одному — хто ми тепера?
(аби не довéсти усе до морально-взаємної втоми)
ми — двоє взаємозалежних
будуєм кордони умовні,
щоб потім від тягот душевних
шукати вихід назовні.
Поліна Шишлевська

107views