Українська
English
#поезія
Ім'я мого міста не вимовити безслізно
Застрягло у горлі чи уламком, чи волнорізом
Роздирає зсередини гланди, зривається на кровотечу
І немає думок про доречно і не доречно
Тільки б небо над містом не боліло вогнево- криваво
Тільки б всі, хто лишились, побачили завтра світанок
Моє місто величне, з ароматом кохання і кави,
Моє місто хоробре, де війна йде поміж тюльпанів
Де гуляє по Стрілці вітер, молодий, бешкетний, травневий
Де розквіт Сад Шевченка, а над ним пролітають ракети
Де згвалтована Салтівка рани- стіни лікує вогневі
Де вплітають війну у історію скульптори і поети
Ім'я мого міста не вимовити безслізно
Не вгамувати той біль, що пече десь під ребрами з ліва
Я прошу лише, небо, наповни легені киснем,
Щоб наш Харків задихав, щоб подвоїлась його сила
Світлана Шкотіна
Ім'я мого міста не вимовити безслізно
Застрягло у горлі чи уламком, чи волнорізом
Роздирає зсередини гланди, зривається на кровотечу
І немає думок про доречно і не доречно
Тільки б небо над містом не боліло вогнево- криваво
Тільки б всі, хто лишились, побачили завтра світанок
Моє місто величне, з ароматом кохання і кави,
Моє місто хоробре, де війна йде поміж тюльпанів
Де гуляє по Стрілці вітер, молодий, бешкетний, травневий
Де розквіт Сад Шевченка, а над ним пролітають ракети
Де згвалтована Салтівка рани- стіни лікує вогневі
Де вплітають війну у історію скульптори і поети
Ім'я мого міста не вимовити безслізно
Не вгамувати той біль, що пече десь під ребрами з ліва
Я прошу лише, небо, наповни легені киснем,
Щоб наш Харків задихав, щоб подвоїлась його сила
Світлана Шкотіна
#поезія
Ім'я мого міста не вимовити безслізно
Застрягло у горлі чи уламком, чи волнорізом
Роздирає зсередини гланди, зривається на кровотечу
І немає думок про доречно і не доречно
Тільки б небо над містом не боліло вогнево- криваво
Тільки б всі, хто лишились, побачили завтра світанок
Моє місто величне, з ароматом кохання і кави,
Моє місто хоробре, де війна йде поміж тюльпанів
Де гуляє по Стрілці вітер, молодий, бешкетний, травневий
Де розквіт Сад Шевченка, а над ним пролітають ракети
Де згвалтована Салтівка рани- стіни лікує вогневі
Де вплітають війну у історію скульптори і поети
Ім'я мого міста не вимовити безслізно
Не вгамувати той біль, що пече десь під ребрами з ліва
Я прошу лише, небо, наповни легені киснем,
Щоб наш Харків задихав, щоб подвоїлась його сила
Світлана Шкотіна
29переглядів