#поезія
ЛИШИ
лиши мене, моя печале,
на цьому березі ріки,
щоб я дивився з-під руки,
як човен з мертвими відчалив.
моя зажуро і любове,
моя невтішена журбо,
на тому березі, їй-бо,
для них давно усе готове.
по ліву руку – місяць повен,
по праву руку – голоси
співають: Господи, спаси
оцей, окремо взятий, човен.
і ані вітру, ні повіву,
усе недвижне й неживе.
а він пливе собі й пливе,
на тлі тамуючого співу, –
над повноводними ланами,
у височіні глибини,
де отакі ж, як цей, човни,
поволі линуть над линами,
над карасями й коропами,
і над русалками на дні,
які до мертвих у човні
ворушать синіми губами –
якусь поезію Целана,
чи світський кант Сковороди.
і кожна мріє з-під води
про молодого капелана.
Татчин
ЛИШИ
лиши мене, моя печале,
на цьому березі ріки,
щоб я дивився з-під руки,
як човен з мертвими відчалив.
моя зажуро і любове,
моя невтішена журбо,
на тому березі, їй-бо,
для них давно усе готове.
по ліву руку – місяць повен,
по праву руку – голоси
співають: Господи, спаси
оцей, окремо взятий, човен.
і ані вітру, ні повіву,
усе недвижне й неживе.
а він пливе собі й пливе,
на тлі тамуючого співу, –
над повноводними ланами,
у височіні глибини,
де отакі ж, як цей, човни,
поволі линуть над линами,
над карасями й коропами,
і над русалками на дні,
які до мертвих у човні
ворушать синіми губами –
якусь поезію Целана,
чи світський кант Сковороди.
і кожна мріє з-під води
про молодого капелана.
Татчин
#поезія
ЛИШИ
лиши мене, моя печале,
на цьому березі ріки,
щоб я дивився з-під руки,
як човен з мертвими відчалив.
моя зажуро і любове,
моя невтішена журбо,
на тому березі, їй-бо,
для них давно усе готове.
по ліву руку – місяць повен,
по праву руку – голоси
співають: Господи, спаси
оцей, окремо взятий, човен.
і ані вітру, ні повіву,
усе недвижне й неживе.
а він пливе собі й пливе,
на тлі тамуючого співу, –
над повноводними ланами,
у височіні глибини,
де отакі ж, як цей, човни,
поволі линуть над линами,
над карасями й коропами,
і над русалками на дні,
які до мертвих у човні
ворушать синіми губами –
якусь поезію Целана,
чи світський кант Сковороди.
і кожна мріє з-під води
про молодого капелана.
Татчин

69views