72
Мене настигла дата — сімдесят і два.
Летять роки мої, не зупиняючись.
Крокую певно я у небуття,
До небосхилу свого наближаючись.
І не спинюсь — іду я скрізь роки.
Не молодий — та в глибині багатий,
І не старий — бо Божий Дух в мені,
І світ увесь я прагну обійняти.
А тут — між фіордів і високих гір,
Неначе час свій сповільняє біг.
Душа співає, грає юності порив.
І кличе даль омріяних доріг.
Хай вітер часу сиплеться листовою —
Він не зламає дух моєї надії,
Бо кожна осінь — це нова весна,
Я певно вірю, що здійсняться мої мрії!
Олег Магденко
Bergen-Straume. 16.09.2025 р
Мене настигла дата — сімдесят і два.
Летять роки мої, не зупиняючись.
Крокую певно я у небуття,
До небосхилу свого наближаючись.
І не спинюсь — іду я скрізь роки.
Не молодий — та в глибині багатий,
І не старий — бо Божий Дух в мені,
І світ увесь я прагну обійняти.
А тут — між фіордів і високих гір,
Неначе час свій сповільняє біг.
Душа співає, грає юності порив.
І кличе даль омріяних доріг.
Хай вітер часу сиплеться листовою —
Він не зламає дух моєї надії,
Бо кожна осінь — це нова весна,
Я певно вірю, що здійсняться мої мрії!
Олег Магденко
Bergen-Straume. 16.09.2025 р
72
Мене настигла дата — сімдесят і два.
Летять роки мої, не зупиняючись.
Крокую певно я у небуття,
До небосхилу свого наближаючись.
І не спинюсь — іду я скрізь роки.
Не молодий — та в глибині багатий,
І не старий — бо Божий Дух в мені,
І світ увесь я прагну обійняти.
А тут — між фіордів і високих гір,
Неначе час свій сповільняє біг.
Душа співає, грає юності порив.
І кличе даль омріяних доріг.
Хай вітер часу сиплеться листовою —
Він не зламає дух моєї надії,
Бо кожна осінь — це нова весна,
Я певно вірю, що здійсняться мої мрії!
Олег Магденко
Bergen-Straume. 16.09.2025 р

20переглядів