Українська
English
У землях далеких, де сонце за обрій спати лягає постала переді мною Дама з Ліона, ніби з самого Марениного сну виткана. На чолі в неї — вежа висока, генін гострий, що хмари чіпляє, мовби силу небесну до земної жінки притягують. Шати ж на ній — наче золотом шиті, кожна нитка — то воля богів. А діялося те за століття п’ятнадцятого, коли старий світ у Франції-королівстві готикою в небо пнувся.
У землях далеких, де сонце за обрій спати лягає постала переді мною Дама з Ліона, ніби з самого Марениного сну виткана. На чолі в неї — вежа висока, генін гострий, що хмари чіпляє, мовби силу небесну до земної жінки притягують. Шати ж на ній — наче золотом шиті, кожна нитка — то воля богів. А діялося те за століття п’ятнадцятого, коли старий світ у Франції-королівстві готикою в небо пнувся.
218переглядів
