Тоді щось з'явилося у цій незбагненній пітьмі
Рух незнаний, ідея немислима,
Наполегливе, невдоволене, мети не маюче,
Щось, що бути бажало, але не знало як,
Спонукало Несвідомість Незнання пробудити.
Спазм, який раптом прилинув і залишив слід, що тремтів,
Дав місце стомленій давній нездійсненній потребі,
У її підсвідомій безлунній печері у мирі
Підіймати голову та шукати світло відсутнє,
Очи закриті зниклої пам'яти напружувати,
Наче хтось, хто шукає минуле себе
І зустрічає лише власне жадання, що вмерло.
Then something in the inscrutable darkness stirred;
A nameless movement, an unthought Idea
Insistent, dissatisfied, without an aim,
Something that wished but knew not how to be,
Teased the Inconscient to wake Ignorance.
A throe that came and left a quivering trace,
Gave room for an old tired want unfilled,
At peace in its subconscient moonless cave
To raise its head and look for absent light,
Straining closed eyes of vanished memory,
Like one who searches for a bygone self
And only meets the corpse of his desire.
#Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_5
Українська
English
