ДОЛЯ УКРАЇНИ

Доля України й вишиття,
Ко́ршуном красунечка прибита,
В рідної скалічене життя,
Кров’ю, як водицею залита.

Знищити взяли́ся вороги,
Топчуть, спопеляють нашу неньку,
Рі́ки з кро́ві, в кро́ві береги́,
Кулі застрягають у серде́ньку.

Горе, що прине́сла нам орда,
Біль, який доводиться терпіти,
З ворогом вселилася біда…
Ви́стоять рідненькій, не зомліти.

Ки́лимом не встелена земля,
Мінами всіває ворог рясно,
Скрізь сліди убивці-москаля,
Ірод не дає нам жити щасно.

Шмаття з України, сльози й біль,
Знищена, знівечена красуня,
Стерти із лиця – ворожа ціль.
Довго йтиме від війни відлуння.

Доля України і хрести,
Згарища, могили і руїни.
Як же всі хрести ці пронести́?
Як же відновити наші сті́ни?

02.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ ПІСЛЯ ВІЙНИ

Ми зустрінемось після війни,
Нам Госпо́дь допоможе здолати,
Всі діяння того́ сатани,
Що прийшов від життя нас звільняти.

Ми зустрінемось після війни
І ридати від радості бу́дем,
Заколо́сяться знову лани
І лунатиме пісня усюди.

Ми зустрінемось після війни,
Та жахіття війни не зітру́ться,
Вони йтимуть у кожного сни,
І герої в серцях збережуться.

Ми зустрінемось після війни,
Та оговтатись буде нам важко,
Бо лягли наші до́ньки й сини,
Не приго́рнуть батьки їх, як пташку.

Ми зустрінемось після війни,
Мабуть, слів підібрати не зможем,
Бо руїни, і кров, й бур'яни...
Й домовина героя є ложем.

Ми зустрінемось після війни,
І щасливі, що пекло позаду,
Не чекали такої ціни́,
І такого за мир тілопаду.

10.06.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну не в теплих краях,
Де вража орда не стріляє.
Любіть її тут, де скрізь згарища й страх,
Де не́чисть усе спопеляє.

Любіть Україну на рідній землі́
В молитві й з благанням до Бога.
Любіть, де в обло́гу взяли́ москалі
Й лунає щоразу тривога.

Любіть Україну у ріднім краю́
Із хлібом в руці і водою,
Де гинуть герої за неньку в бою́,
В борні́ зі страшною ордою.

Любіть Україну, душею любіть,
У серці її зберігайте!
Не в чарці горілки її ви любіть,
Й світлин на ганьбу не скидайте.

Любіть Україну не десь на словах,
Любіть не в чужи́ні, а й вдома!
Не з ку́хлями пива у сво́їх руках,
Й не ски́гліть, що в вас вже є втома.

Любіть Україну не шопінгом там
Й світлини такі не скидайте.
За біженські гроші – ганьба вам і срам!
На неньку цей бруд не кида́йте!

Любіть Україну, всім серцем любіть,
Бо кров українська в вас в жилах,
Але за кордоном її не ганьбіть,
Бо наші герої в могилах!

14.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 950599

НЕ ЗНАЮ

Не знаю я, де буде справжній рай,
Не знаю я, як пекло виглядає,
Але душа болить за рідний край,
Бо ворог рідну землю спопеляє.

Не знаю, як не плакать, не тужи́ть,
Коли щодня герої полягають,
Коли наш цвіт в сирій землі лежить,
І край наш вороги не покидають.

Не знаю, як зарадити біді,
Як ворога наза́вжди зупинити,
Як стати на заваді всій орді,
Щоб кров нашу на землю більш не лити.

Не знаю я коли настане МИР,
Та знаю, що ординцям не пробачу,
Не знаю коли здохне той упир,
Який лишень убивчу має вдачу.

Не знаю я коли війні кінець,
Хоч свято вірю в нашу ПЕРЕМОГУ,
На серці утворився вже рубець…
І день, і ніч молю моли́тви Богу.

Не знаю я, за що нам це усе,
За що життя потвори забирають,
Та знаю, що біду орда несе,
Руйнують все, все нищать й нас вбивають.

16.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ФРОНТОВІ ЯНГОЛИ

( Присвячується всім медикам на фронті )

В халати білі медики вдягались,
Та в комуфляж вдягнулись в бліндажах,
Зробили це й ні миті не вагались,
І бачать пекло у житті, не в снах.

Життя рятують вже вони на фронті
Навко́лішки під обстріли орди,
Не бачать сонця там на горизонті,
Й радіють кожній крапельці води́.

Не довгі коридори і палати,
Але окопи й сховища страшні.
Доводиться їм там оперувати,
Стерильність всюди вже лишень вві сні.

Але життя готові рятувати
Під постріли й жахливий градопад,
Це дорого їм може коштува́ти…
Постійні залпи з вражих канонад.

Це – Янголи на фронті для військових,
Надія і рятунок для усіх,
Що не живуть у мріях кольорових,
І постріли скрізь чують, а не сміх.

Нехай Госпо́дь їх там оберігає,
Бере Пречиста всіх їх під Покров,
Живими у домівки повертає,
Щоб не лила́сь на фронті наша кров.

17.06.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

ID: 974124

НЕНАЧЕ КРОВ’Ю ПОЛЕ ЗАЦВІЛО

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Точилися бої́ в війну на ньому,
Багато цвіту там і полягло
Й живими не вернулися додому.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Неначе кров’ю поле запалало,
Сміття ординське поле це сягло
До то́го, аніж сонце наше встало.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Земля від болю плаче і сьогодні,
Стікала кров героям на чоло
Й не чули більше дзвони Великодні.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
А поряд – хата, спалена ордою,
Неначе кров, немов червоне тло,
Фарбоване кровавою війною.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Нагадує воно страшні події,
Там справжнє пекло у той час було́,
Його створили кляті лиходії.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Розсипались на полі бо́ю маки,
І сум, і радість цвітом додало́…
І сльози, й біль, й ворожії атаки.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Де кожна квітка, мов калюжа кро́ві,
Зайшов рашист в Мотижин, в це село,
Зізнатися в брудній свої́й любові.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Немов вогонь, палахкотить квітками,
Мов славний воїн, кожне те стебло,
Герой, що ліг, в серцях наза́вжди з нами.

24.06.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ОРДИНЕЦЬ, КУРОК І ТІЛОПАД

Рука підня́лась у ординця
Тисну́ти знову на курок,
Він захотів убить вкраїнця,
Пішов убивця на цей крок.

Пішов і навіть не здригнувся,
І знов проли́лась наша кров,
Упир єхидно усміхнувся
І далі ще вбивать пішов.

Пішов отримать насолоду,
Бо визволяє від життя.
Та буде мати «нагороду»
Непотріб той, оте сміття.

За це роздасть упир медалі,
Й хероєм стане для русні,
Бо йде вбивать людей в підвалі…
Убивця радий цій війні.

Так холодно людей вбиває,
Розвагу він таку знайшов,
Та ще й домівки спопеляє…
Чому́ він са́ме нас знайшов?

Лунають постріли… лунають…
Рашист вбиває всіх підряд…
Розпла́ти су́рми їм загра́ють
За український тілопад.

28.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 951744

Зазвичай на початку року я готую солянку.
Цьогоріч щось пішло не так!:)

Натрапила в інтєрнєтах на рецепт так званої поливки?:)
Поки дочитала того рецепта, аж фізіомордія тряслася!:)

Курячий бульййййййоооон!!!
Кльоцки або галушки??? На манці???

Піііііішла спека в хату!!!:)
Щось конче потрібне знайти в двох ґаздинь, у двох кухнях, двох холодильниках, одній морозилці, двох тамбурах - те ще завдання!:)

Вишукала каструлу бульону!:)
Одну!:)
Поруч з нею - ще одну!:) Й в другій курятини стільки, що вистачило би б на виварку тої поливки!:)

Натіліпала яєць із манкою! Дала можливість «набухатися» як тепер модно казати?:)

Перший раз в житті жодного шматочка картоплі в ту юшку не додала!:)

Ото тільки бульйон, курятина, манні кльоцки та зелень!

В цілому все вийшло, як в давньому жарті про салат із авокадо з креветками!:)

Виявилося, що в тій каструлі бульйон був не курячий!:)
Але курятина з другої каструлі, яку я додала в першу, цілком собі куряча!:)

Аааааа які цікаві кльоцки вийшли!!!
В рецепті пропонувався вибір?:) Якою ложкою закладати в бульйон, що кипить, «набувхашуюся» манку з яйцем?:) Хуч столовою?:) Хуч чайною?:)

Чуйка мене не підвела!:)
Я по половинці чайної клала!:)
Ййййй такі монстри зварилися!!!:)
Здоровезні!
Смачнезні!
Мʼякезні!!!

Мммммм…
Таааааак…
А тре ж якось утілізувати недоїдки з холодильника?
Якщо вже я солянку викреслила з постноворічного меню?:)

Зненацька щось спеклося?:)
На кшталт заливного пирога, схожого на піцу?:)
Куди чудово вписалися якісь ковбаси, грудинка, огірки, сир та гриби?:)

А вгомонитися я все так і не могла!:)
Остапа продовжувало нести!:)))

Й на хвилі моєї сьогоднішньої (та вже вчорашньої!!!) кухонної гіперактивності я ще й десерту наробила!
Який має назву Бите скло!:)))

В якісь моменти двох рук мені було замало?:)
Та впоралася ж!!!:)

Десь між усіма цими справами та стравами ще й гостей зустрічала!:)
Чаями-кавами напувала!:) Чимось годувала!:)

Дійсним доповідаю!
Минулорічних салатів в холодильнику ніц нема!:)
Завтра (сьогодні) щось витворю з курятиною, яка в бульйоні!:)
Аааааа ще ж збиралася скумбрію пекти???

Та про це я думатиму завтра (сьогодні вже!)!:)

Ви там як?
Цілі?