ІСТОРІЯ УКРАЇНИ🧐 Київське море — етноцид українців? Для будівництва водосховища затопили величезну територію, і реальні масштаби шокують 🤯 📍 За 1964-1966 роки під воду пішло 52 населені пункти і безліч пам’яток. Майже 300 поселень періоду Русі, 250 храмів тощо. У перший час після затоплення навіть спливали труни. 📍 30 тис людей вимушено переселили. Вони розбирали будинки й перевозили на нові місця. Таким платити мізерні гроші, а житло незгодних зносили бульдозером. 📍 Після затоплення назви сіл приховували. Їх встановили після досліджень у 2018-2019 роках. 📍 Перший проєкт водосховища розробили 1905 року. Інженери мінімізували площу затоплених земель. Втім, як тільки за будівництво взялася радянська влада, питання відпало. Історики певні — вона зробила максимум для нищення нашої культури. А якими мальовничими були ті села, дивіться на фото 💛 #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Станція «Хрещатик» напередодні відкриття 🚊 1960 рік #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

У Верховній Раді заговорили про необхідність посилення мобілізації: "Ситуація катастрофічна" #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news https://brovaryregion.in.ua/?p=42372

💔 Квіти та іграшки несуть люди до зруйнованого російською ракетою будинку в столиці

#поезія Мандрувала тихо, ДОБРОТА по світу, Стукала в оселі, щоб десь відпочити, Люди відчиняли, та не всі впускали, Бо не всі зуміли, її розпізнати. ДОБРОТА всміхалась та не ображалась, Щастя і любові, людям всім бажала, Забирала речі, що були в торбинці, Далі прямувала, хоча і стомилась. Ось прийшла неспішно, до сільської хати, Й стала на подвір'ї, людей виглядати, Та не видно було, нікого надворі, Відчинила хвіртку, і ввійшла неспішно. Оглянулась знову, може де-хто вийде, Може господиня, чи хазяїн прийде, Двері відчинились, вибігли з них діти, Гомінкі й веселі, щирі та завзяті. ДОБРОТА зраділа, дітлахам курносим, Які щебетали, мов ті пташенята, Підійшли до неї, мило привітались, Запросили в хату, там є дід й бабуся. ДОБРОТА привітно й щиро посміхнулась, Дякую, сказати, дітям не забула, Діткам цим маленьким, була дуже рада, Та й попрямувала, до сільської хати. В хаті щось бабуся, мила й прибирала, З дідусем стареньким, щось там газдували, ДОБРОТА тихенько, увійшла до хати, Щоб людей стареньких, та й не налякати. Привіталась з ними, мило посміхнулась, Людям пояснила, як сюди попала, Слухали уважно, ДОБРОТУ старенькі, Кожне слово й фразу, чули з розумінням. Смачненьким обідом, щиро частували, Гостю подорожню, як свою прийняли, ,,Відпочинь з дороги"-бабця говорила, Мабуть притомилась, з дальньої дороги. ДОБРОТА раділа, було так приємно, Люди ці зуміли, її розпізнати, Впустили до хати, ще й нагодували, Вирішила щиро, все їм розказати. ,,ДОБРОТА я любі, мандрую по світу, І стараюсь людям, хто я, пояснити, Та нажаль чимало, мене проганяли, І не розуміли, та й не впізнавали. ,,Залишайся з нами"-тут дідусь всміхнувся, Буде нам всім в радість, старим та онукам", ДОБРОТА зраділа, залишилась з ними, Витягла з торбинки, людям цим гостинці. А в торбинці були щастя та повага, Любов й розуміння, турбота й увага, Тож довайте, щиро добро цінувати, Людей розуміти й просто поважати. Мілі