https://youtu.be/ZD8oDmAo7oo?si=es7FVvWKxCbgP6Vz

https://youtu.be/LmjiKbAVUkI?si=y52_lTaON-FteBUr

https://www.youtube.com/live/mLlIQzMZwbE?si=JNXyLHDLrM5z9srW

НАновини‼️: путінська Росія — це «великий ХАМАС»: Історія полону та тортур, які НЕ пережила Вікторія Рощина, українська журналістка, та тисячі полонених Росією українців — розслідування Viktoriia Project — відео До розслідування Viktoriia Project приєдналися 13 міжнародних медіа: Forbidden Stories, The Guardian, Washington Post, Le Monde, Die Zeit, Der Spiegel, ZDF, Paper Trail Media, IStories, France 24, «Українська правда», DerStandart. Міжнародне розслідування не лише відновлює голос журналістки Вікторії Рощиної — воно проливає світло на одну з найтемніших сторінок російсько-української війни, вимагаючи справедливості та відповідальності за злочини путінського російського режиму. У російському полоні Рощину жорстоко катували. На її тілі були ножові рани, а вага була менше 30 кг. У ході обміну 14 лютого 2025 року Україна повернула тіла 757 загиблих захисників. Серед них була і Вікторія Рощина під номером 757 з помітками «невстановлена особа чоловічої статі» та «СПАС». Журналісти Viktoriia Project з'ясували, що тіло Вікторії Рощиної було повернуте без частини внутрішніх органів і з ознаками тортур, включаючи садна, крововиливи, зламане ребро і сліди електричного струму. У тілі відсутні такі органи, як головний мозок і очі, що підтверджує жорстокість російської агресії. Один з найболючіших аспектів у контексті загибелі Вікторії Рощиної — це те, як жорстокість, застосована російськими військами до українських полонених, знаходить паралелі з тортурами ізраїльських заручників, захоплених терористами ХАМАС. У 2023 році, під час нападів ХАМАС, були захоплені не тільки військові, а й мирні громадяни, включаючи жінок і дітей. Ці заручники піддавалися тортурам, приниженням і жорстокому поводженню. Читати детальніше: https://nikk.ua/uk/ce-velikij-hamas/ Хештеги: #НАновини #NAnews #Ukraine #Russia #HumanRights #Journalism #WarCrimes #HAMAS

ШУКАЙ СЕБЕ Не слухай голоси, які навкруг, Вони ведуть не в серце, а за край. Ти сам собі надійний, вірний друг, Ти сам знаходиш собі власний рай. Бо ті, хто кличе, хочуть обійти, Вони жадають вкрасти твій вогонь. Подумай добре, хто для них є ти, Коли тобі не тиснуть і долонь? Як слухаєш усіх, ти вже не свій, Як тіні у чужих, холодних снах. Забудь їх шепіт, їхній мертвий стрій, Шукай себе у власних голосах. Бо там, де тиша, там і твій почин, І там вогонь, що світить не для всіх. Хто йде самотньо — не завжди один, Хто вірить в себе — не допустить гріх. Не обертайся, хай кричать вони, І не давай змінити власний шлях. Не змінюй світ, а лиш себе зміни І станеш рідним у чужих очах. Мирослав Манюк 01.05.2025

Люди сьогодні...

Харків

https://youtu.be/0fySdX4JbdM?si=fIchHqaQ7LXHAZzh