https://www.youtube.com/live/PTXwadjYz_g?si=hHClFhYvfhrvB7sE

https://youtu.be/ab5yOHvbyBo?si=--qggwJ3AdWw3Nux

Та НАСРАТИ на ваші заводи! За чотири роки могли вже давно поставки з іншими зробити! Турки, судити, америкоси! Досить вже 🐷🐶 кормити! Румунія і Болгарія намагаються звільнити нафтопереробні заводи, що належать російським компаніям, у своїх країнах від американських санкцій — Politico. Подібний підхід нещодавно спрацював в Угорщині, прем'єр якої Віктор Орбан домігся від Трампа відстрочки в застосуванні санкцій проти російських нафтових компаній щонайменше на рік. У Болгарії вже прийнято закон, що дозволяє уряду тимчасово призначати керівництво НПЗ "Лукойлу" в Бургасі. Також обговорюється можливість його націоналізації. У Румунії подібні заходи називають «крайнім варіантом», при цьому влада готує запит про відстрочку санкцій. Бургаський завод забезпечує до 80% потреб внутрішнього ринку палива Болгарії, а НПЗ в Плоєшті покриває близько 20% попиту Румунії. Їх зупинка може призвести до паливного дефіциту і вплинути на енергопостачання сусідньої Молдови. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #особистості 🌾 Душа Села і Чесність Прози: Григір Тютюнник. 5 грудня 1931 року народився Григір Михайлович Тютюнник (1931–1980) — видатний український письменник-прозаїк, один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Його творчість, пронизана гострою соціальною чутливістю та глибоким психологізмом, досі вважається еталоном реалістичної малої прози в українській літературі. Доля і Витоки Таланту Григір Тютюнник народився на Полтавщині (с. Шилівка). Його доля була трагічною: у віці шести років він пережив арешт батька, що пізніше відобразилося на його світогляді та темах. Майбутній письменник виховувався в родині свого дядька на Донбасі, а згодом пройшов важку школу життя — працював слюсарем, токарем, колгоспником. Цей досвід праці та спілкування з простими людьми, особливо з мешканцями українського села, став невичерпним джерелом для його творчості. Він завжди підкреслював: «Я виношував свої твори усе своє життя». Мова, Психологізм і Тематика Літературний стиль Тютюнника вирізняється філігранною точністю, лаконічністю та надзвичайною увагою до деталі. Він майстерно поєднував поетичний ліризм із суворим реалізмом, уникаючи фальшивого пафосу та ідеологічних кліше. Його проза не просто описувала життя, вона досліджувала душу людини. Ключові риси його творчості: Народна мова: Тютюнник віртуозно використовував народну лексику, діалектизми та фразеологізми, що надавало його творам неповторної автентичності та барвистості. Моральна проблематика: У центрі його уваги завжди стоїть моральний вибір, боротьба за людську гідність, чесність і вірність собі в умовах важкого повоєнного життя. Герої: Його персонажі — це діти, селяни, фронтовики — люди з глибинними, але часто прихованими стражданнями, чиї внутрішні світи розкриваються через побутові деталі та діалоги. Золотий Фонд Прози Серед найвідоміших його творів, що увійшли до золотого фонду української літератури: "Зав'язь" (1966) — перша збірка новел, яка одразу принесла йому визнання. "Климко" (1976) — зворушлива повість для дітей про сироту, який під час війни йде шукати сіль, щоб вижити. "Вогник далеко в степу" (1979) — повість про юнацьке дорослішання. "Три зозулі з поклоном" — одна з найглибших новел про нерозділене кохання та самотність. Григір Тютюнник тяжко переживав цензуру, тиск та неможливість публікувати все, що було написано. 6 березня 1980 року, у віці 48 років, він трагічно пішов із життя, залишивши незавершені твори та величезний слід у літературі. Його творчість стала маяком для наступних поколінь письменників, демонструючи, як чесно і глибоко можна писати про життя простої людини.

🤝🇺🇦НЕСКОРЕНИЙ! Наш Захисник Захар Бірюков — людина, у серці якої живе справжня міць. Його характер — зі сталі, його погляд — спокійний і впевнений, а почуття гумору навіть у найважчі моменти стало бронею. Він не просто вижив, а став прикладом незламності. 💪 Народився 1988 року на Житомирщині. До війни працював у «Київпастрансі». У 2015 році пішов добровольцем на фронт. Після навчання приєднався до 73-го морського центру Сил спеціальних операцій. У липні 2021 року вийшов у запас, але спокій тривав недовго. 👉 З перших днів повномасштабного вторгнення Захар знову став до лав захисників. Під час виконання бойового завдання, керуючи безпілотником, отримав важке поранення — вибух дрона, начиненого тротилом, забрав частину його тіла, але не зламав дух. Після довгих місяців лікування та реабілітації Захар опанував протези й став важливою частиною команди Superhumans Center Львів. Тут він щодня підтримує нових пацієнтів, допомагає їм зробити перші кроки — не лише фізично, а й душею. Його історія — це справжній доказ, що справжню силу неможливо знищити. Бо навіть після вибухів, втрат і болю — світло в його очах продовжує надихати інших. Справжній воїн. Справжня Людина. Слава Герою України! 💛💙 #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

https://youtu.be/DICv1uPh_54?si=zFicvc5IjMD6QA26