День оладок
День оладок (National Fritters Day) або Національний день фрітерів відзначають у США 2 грудня. Давайте разом приготуємо смачні оладки! Незалежно від того, чи зроблені з фруктів, овочів чи м’яса, завжди знайдуться оладки, які сподобаються кожному.

Національний день фрітерів — це щорічне «смачне» свято, присвячене страві, яка в англомовній кухні називається fritter — тобто шматочки овочів, фруктів, м’яса чи інших інгредієнтів, занурених у тісто та обсмажених. Це день, щоб взяти каструлю з олією і приготувати фрітери — або спробувати щось нове з цього жанру.

Походження свята Національний день фрітерів
Саме слово fritter походить від латинського кореня frigere, що означає «смажити».
Історично такі страви існують давно: згадується, що в одному з щоденників англійця Samuel Pepys про фріттери було вже у 1665 році.
Сьогодні фрітери — дуже гнучка категорія: вони можуть бути солодкими або солоними, з фруктами, овочами, м’ясом, морепродуктами. У різних культурах — свої варіанти.
Походження цієї дати не відоме.
Як відзначати День оладок (Національний день фрітерів)
Приготуйте фрітери вдома: наприклад яблучні із корицею, кукурудзяні чи овочеві. Експериментуйте із начинками.
Складіть меню-дегустацію: запросіть друзів подивитися, хто готує найкращі фрітери (солодкі vs солоні).
Відвідайте кафе чи ресторан, які пропонують цікаві варіанти фрітерів.
Поділіться фото готових фрітерів у соцмережі з хештегами #FrittersDay, #FritterLove чи іншими популярними.
Дізнайтеся про варіанти фрітерів у різних країнах — наприклад, японська техніка темпура, індійські пакори, популярні у всьому світі нагетси — і спробуйте щось таке подібне.
Чому День оладок (Національний день фрітерів) важливий
Це нагода віддати шану кулінарній творчості: фрітери демонструють, як прості інгредієнти + смаження = універсальна, смачна страва.
Вони об’єднують культури: фрітери у різних країнах мають свої унікальні варіанти, що показує спільність людей через їжу.
Святкування їжі створює приємні спогади, об’єднує людей і дарує радість — а цей день робить це легальним.
Іноді саме такі «легкі» кулінарні теми дають можливість почати цікаві бесіди про їжу, традиції, культуру, а також просто розслабитися.
«Національний день фрітерів» — це не формальна подія, але чудова можливість зупинитись на хвильку, приготувати щось смачне, поспілкуватися й поділитися з іншими і спробувати новий варіант.

День безпородної собаки
День безпородної собаки (National Mutt Day) відзначають у США 2 грудня та 31 липня. У цей день, приділяють увагу всім собакам змішаних порід. Цих собак часто ігнорують на користь чистокровних побратимів, але вони такі ж милі та заслуговують на любов та сім’ю у всьому світі.

День безпородної собаки, що відзначається двічі на рік – 31 липня та 2 грудня, — це особливий день, присвячений підтримці, порятунку та вшануванню собак змішаних порід. Цей день має на меті підвищити обізнаність про долю собак змішаних порід у притулках і заохотити до прилаштування цих часто ігнорованих, але однаково милих домашніх улюбленців.

Історія створення Дня безпородної собаки
День дворняжок був заснований захисницею тварин і біхевіористкою Колін Пейдж, щоб підкреслити чарівність і важке становище собак змішаних порід. Ці собаки часто стикаються з проблемами в пошуку домівки через те, що перевага віддається чистокровним породам, хоча змішані породи часто мають найкращі якості різних порід. А багато людей прагнуть завести “брендову” модну собачку, це відповідає трендам сучасної культури споживацтва та понтів для соцмереж.

Важливість змішаних порід
Собаки змішаних порід, або “шавки”, унікальні за своїм генетичним складом, що часто призводить до поєднання ознак різних порід. Така різноманітність може призвести до меншої кількості проблем зі здоров’ям і поєднання найкращих характеристик їхніх батьківських порід.

Святкування Дня безпородної собаки
Взяти песика в родину
Один з найкращих способів відсвяткувати День безпородної собаки — взяти собаку змішаної породи з притулку. Ці притулки наповнені люблячими шавками всіх форм і розмірів, які чекають на вічний дім. Приймаючи шавку, ви не тільки рятуєте життя, але й звільняєте місце для інших тварин, які цього потребують.
Волонтерство в притулках для тварин
Для тих, хто не готовий до усиновлення, волонтерство в місцевих притулках для тварин – чудовий спосіб долучитися до Дня безпородної собаки. Волонтери можуть допомагати доглядати за собаками, шукати їм домівки та підвищувати обізнаність про переваги утримання собак змішаних порід.
Лікування вашої дворняжки
Власники собак змішаних порід можуть відсвяткувати цей день, пригостивши своїх улюбленців спеціальними заходами, іграшками або ласощами. Це день, коли варто цінувати радість і товариство, які ці собаки приносять у наше життя.
Переваги володіння дворнягою
Переваги для здоров’я. Змішані породи собак часто мають менше проблем зі здоров’ям, ніж чистокровні, завдяки різноманітному генофонду.
Унікальні особистості. Кожна шавка має унікальність, поєднання рис своїх батьківських порід, що робить їх єдиними у своєму роді компаньйонами.
Адаптивність. Дворняжки дуже добре пристосовуються, добре вписуються в різні сім’ї та способи життя.
День безпородної собаки– це більше, ніж просто вшанування собак змішаних порід, це рух, спрямований на зміну уявлень про усиновлення домашніх тварин і привернення уваги до незліченної кількості собак змішаних порід, які потребують домівки. Це день визнання краси, різноманітності та відданості дворняжок і заохочення більшої кількості людей відкрити свої серця і домівки для цих чудових домашніх улюбленців.

Щедрий вівторок
Щедрий вівторок (Giving Tuesday) – це глобальний рух щедрості, відзначають кожного року у наступний вівторок після Дня подяки.

В епоху, коли споживацтво часто затьмарює дух щедрості, Щедрий Вівторок постає як промінь надії, заохочуючи людей і організації по всьому світу робити пожертви для своїх громад. Цей глобальний рух щедрості, що припадає на вівторок після Дня подяки в США, став важливою віхою у розвитку філантропії.

Походження Щедрого вівторка та глобальний вплив
Щедрий вівторок був задуманий у 2012 році нью-йоркським театром “Y” на 92-й вулиці та Фондом Організації Об’єднаних Націй. Це була відповідь на споживацький підхід до “Чорної п’ятниці” та “Кіберпонеділка“, метою якого було виділити день, присвячений благодійності. З тих пір рух набрав обертів, поширюючись на більш ніж 75 країн, кожна з яких адаптувала ініціативу до своєї місцевої культури та потреб.

Український осередок
В Україні Щедрий Вівторок, відомий як “#ЩедрийВівторокUA”, був прийнятий з широкими обіймами, що відображає сильну культуру підтримки громади, волонтерства та філантропії в нашій країні. Український рух адаптує глобальний меседж до місцевих потреб, зосереджуючись на силі колективних дій для сприяння змінам і надання допомоги там, де вона найбільше потрібна. 2

Україна вперше приєдналась до міжнародної благодійної спільноти у 2018 році і стала 154-ю країною, яка долучилась до руху Giving Tuesday.

Як відзначають Щедрий вівторок?
Цього дня мільйони людей влаштовують акції на користь благодійних організацій, розповідають про це в соціальних мережах із закликом робити добрі справи.

Цілорічні програми та ініціативи
Щедрий вівторок – це більше, ніж просто день, це цілорічна діяльність, спрямована на заохочення щедрості. Організація, що стоїть за цим рухом, проводить кілька програм для підтримки сектору щедрості в усьому світі. Серед них:

Data Commons: Співпраця, спрямована на розуміння рушійних сил і наслідків щедрості, вивчення поведінки та моделей благодійності.
GivingTuesdaySpark: Програма, яка фокусується на посиленні голосу молоді та поширенні культури щедрості.
Starling Collective: Стипендія для низових організаторів, яка надає підтримку та можливості для навчання.
Історичне зростання та фінансовий вплив
З моменту заснування Щедрого вівторка спостерігається експоненціальне зростання кількості учасників та пожертв. Щороку мільйони доларів збираються на різні цілі по всьому світу. Зокрема, у 2020 році, за оцінками Вікісховища даних “Щедрого вівторка”, лише у Сполучених Штатах у ньому взяли участь 34,8 мільйона людей, а загальна сума пожертв збільшилася на 25% порівняно з 2019 роком. 3

Щедрий вівторок був у переважній більшості позитивно сприйнятий, до нього приєдналися такі технологічні гіганти, як Google і Microsoft, а також такі організації, як ЮНІСЕФ і “Врятуймо дітей”.

Щедрий вівторок є потужним контр-наративом споживацькій культурі, надаючи людям і організаціям можливість зробити свій внесок у загальне благо. Зростаючи, він заохочує світову спільноту благодійників діяти не лише в один день, але й протягом усього року, сприяючи розвитку культури щедрості та волонтерства, яка виходить далеко за межі географічних і культурних кордонів.

Всесвітній день комп’ютерної грамотності
Щороку у другий день грудня людство відзначає Всесвітній день комп’ютерної грамотності (World Computer Literacy Day).

Історія заснування Всесвітнього дня комп’ютерної грамотності
Вперше подія була проведена у 2001 році в Індії. Одна із столичних IT-компаній вирішила у такий спосіб відсвяткувати два десятки років свого існування та відреагувати на результати дослідження рівня цифрової обізнаності, які показали, що у світі активними користувачами комп’ютерної техніки є чоловіки. Тому метою спеціалістів компанії стало заохочення жінок та дітей країни до вивчення основ цифрової грамотності. Згодом свято набуло популярності за межами країни.


Значення комп’ютерної грамотності у світі
Завдяки стрімкому розвитку інформаційних технологій та цифровій революції комп’ютери міцно ввійшли в життя людини та кардинально змінили його. Останнім часом комп’ютерна грамотність є важливою умовою працевлаштування та кар’єрного росту.

Не у всіх країнах населення володіє комп’ютерними навичками на належному рівні. Цифровий розрив відокремлює регіони Африки, Азії та Південної Америки від технологічно розвинених країн та пригнічує їх економічний розвиток.

Мета події
Мета Всесвітнього дня комп’ютерної грамотності – вільний доступ до навчання цифрової грамотності, заохочення людей ефективно користуватися комп’ютерною технікою та глобальна комп’ютерна обізнаність.

Міжнародний день боротьби за скасування рабства

Що це за день?
Ми звикли вважати, що рабство залишилося в далекому минулому людства. Але, на жаль, це жахливе явище існує й у сучасному світі. Хоч рабство вважається одним з найтяжчих видів приниження людської гідності та всюди є забороненим, мільйони людей продовжують жити як раби або в умовах, що наближені до рабських. Рабством на сьогоднішній день вважається примусова та дитяча праця, примусові шлюби, сексуальна експлуатація, торгівля людьми, залучення дітей до участі в збройних конфліктах. Міжнародний день боротьби за скасування рабства (International Day for the Abolition of Slavery) було оголошено Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй днем, який слід відзначати 2 грудня.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день боротьби за скасування рабства?
У рабовласницькому суспільстві поділ на вільних і рабів був надзвичайно чітким.


Так було і в давній Греції, і в давньому Римі. За античними поняттями, фізична праця вважалася принизливою. Війна, політика, наука та мистецтво — тільки ці заняття були гідними для вільних громадян. Всю виробничу діяльність, всі види фізичної праці було покладено на рабів. Вони працювали в сільському господарстві, у міських майстернях, в будинках своїх господарів, будували дороги, водогони.

У Римі рабів використовували навіть в деяких видах розумової праці — секретарі, читці, переписувальники книг також були невільниками, головним чином греками та сирійцями.

Знатні римські жінки могли купувати собі рабів-філософів або рабів-поетів. А найсильніші раби-чоловіки мусили бути гладіаторами. Криваві видовища гладіаторських боїв розважали римську знать. Раб був річчю, а не особистістю, не мав навіть імені та прізвища, тільки кличку, як тварина.

У середні віки, з розповсюдженням християнства у Європі, работоргівля перемістилася в більш віддалені країни. Наприклад, в Османській імперії існували цілі армії, що складалися виключно з рабів.

За часів Русі рабів називали холопами. Хазяїн мав повну владу над холопом — міг продати його, віддати в рахунок оплати боргу або навіть вбити. Людина могла стати холопом за борги чи вчинення злочину, а також в разі шлюбу з холопом. Багато людей самі продавали себе в рабство через бідність. Згодом раби офіційно перетворилися на кріпосних.

У XVIII столітті рабство стали піддавати осуду діячі руху Просвітництва. До початку XIX століття у більшості європейських країн була визнана необхідність скасування рабоволодіння.

Віденський конгрес
Першою в світі міжнародною угодою, яка засудила рабство, була Декларація, прийнята у 1815 році на Віденському конгресі. Метою документу було припинення торгівлі людьми в регіоні Атлантики, звільнення рабів в колоніях, що належали країнам Європи та в США.

Попередниця ООН — Ліга Націй — приділяла багато уваги явищу рабства, а після Першої світової війни ця проблема була серед найактуальніших. Прийнята організацією Конвенція про рабство хоч і поставила це явище поза законом, але не передбачала ні механізму дії, ні міжнародного органу, який міг би розглядати порушення. До кінця 30-х років XX століття було також прийнято ряд міжнародних документів стосовно заборони торгівлі жінками для проституції. Цей злочин у Конвенції про рабство раніше не був прописаний.

З часу свого утворення Організація Об’єднаних Націй продовжила роботу по скасуванню рабства. В січні 1947 року Комісія з прав людини, яку очолювала Елеонора Рузвельт, розпочала працювати над історичним документом. Через численні розбіжності в поглядах між делегатами точилися нескінченні суперечки. Після двох років засідань, внесення кількасот поправок та більш ніж тисячі голосувань, Комісія виробила документ, в якому перелічено всі права, що мають чоловіки та жінки на нашій планеті. Загальну декларацію з прав людини, 4 стаття якої проголошує заборону рабства в усіх його видах, було прийнято 10 грудня 1948 року.

2 грудня 1949 року на сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. Відтоді 2 грудня щорічно в усьому світі прийнято відзначати як Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

Міжнародний день боротьби за скасування рабства в історії
1848
Скасування кріпацтва в Галичині та Буковині.
1861
Скасовано кріпосне право на території Російської імперії, в тому числі й на території України.
1865
Заборонено рабство у США.
1924
Тимчасова комісія Ліги Націй визначила перелік форм рабства.
До нього увійшли: рабство або кріпацтво; звичаї, що обмежують свободу особистості в умовах, аналогічних рабським; система примусової праці. Цей перелік було схвалено Радою Ліги Націй.
192625 вересня
Лігою Націй прийнято Конвенцію про рабство.
1956
ООН прийняла Додаткову конвенцію про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства. Цей документ є більш сучасним та поглибленим в порівнянні з Конвенцією 1926 року.

Як відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства?
В нашій країні традиції проведення Міжнародного дня боротьби за скасування рабства такі ж, як і в більшості країн.

Інтернет, телебачення, друковані засоби масової інформації висвітлюють сучасне рабство як серйозне порушення прав людини. Політичні лідери знаходять час, щоб закликати громадськість до співпраці над викоріненням будь-яких форм рабства в суспільстві. В навчальних закладах та в інших громадських місцях розповсюджуються інформаційні бюлетені, листівки та плакати щодо скасування рабства.
Кожен небайдужий громадянин може зробити внесок у благодійну організацію, що займається цією проблемою.
Цього дня можна подивитися цікавий художній фільм на тему рабства, наприклад «Викрадені та продані», «Еден» чи «12 років рабства».
В літературі теж чимало творів, що яскраво змальовують це явище – «Спартак» Рафаелло Джованьйолі, “Віднесені вітром” Маргарет Мітчелл, “Хатина дядька Тома” Гаррієт Бічер-Стоу.
Незайвим буде познайомити дітей з книгами та фільмами, що відповідають їхньому віку.
Чому важлива ця подія?
Цей день покликаний привертати увагу населення до злочинів сучасного рабства, адже в повсякденному житті ми не часто згадуємо про цю проблему.

За підрахунками ООН, близько 40 мільйонів людей знаходяться в сучасному рабстві, в тому числі 25 мільйонів — працюють примусово. Кожною четвертою жертвою рабства в сучасному світі є дитина.
Щороку 2 мільйони людей нелегально перевозять за кордон для продажу. Більшість з них — жінки, яким обіцяли кар’єру в модельному бізнесі, а натомість примушують до проституції або тяжкої праці на підпільних підприємствах. До трудового рабства часто потрапляють і чоловіки.
Україна займає місце в першій половині антирейтингу по розповсюдженню сучасного рабства. Кількість жертв цього явища в нашій країні сягає понад 200 тисяч.
Міжнародний день боротьби за скасування рабства дозволяє поповнити свої знання про те, як запобігти потраплянню в рабство, на що слід звертати увагу в разі працевлаштування за кордоном.
Також дуже важливо знати, як допомогти людям, що потрапили в неволю, якщо раптом доведеться стати свідком такої ситуації.