#поезія
Іду по житті. У букети збираю
людей, всіх знайомих, що стрілись мені.
Хтось -- стрічний лишè, а когось -- відчуваю,
а хтось залишає сліди у душі.
І пахнуть букети -- то гірко, то п'яно...
Всі люди -- хороші. Усі, як квіткù.
І скільки буває тепла у бур'Яні,
якщо не чіпаєш його колючкù.
Стрічала троянди -- усім королеви,
і горді нарциси траплялись не раз.
Прекрасні іриси і мальви вишневі,
тендітні ромашки без зайвих окрас.
Збирала в букети. Полин і кропиву,
щоб ,часом, ковтнути мікстуру гіркý.
І м'яту цілющу, лілею красиву,
вдихала до серця мімозу п'янку.
В'язала віночки. Із маку й волошок.
До серця тулила свої спориші.
Любила квітучий, духмяний горошок.
І вірила в те, що всі квітнуть в житті.
Збирала букети. Сушила гербарій.
Варила чаї з пелюстóк хризантем.
Вплітала у коси барвінок, як чари.
Допоки живі -- всі в букеті цвітем...
Людмила Галінська
#поезія
Іду по житті. У букети збираю
людей, всіх знайомих, що стрілись мені.
Хтось -- стрічний лишè, а когось -- відчуваю,
а хтось залишає сліди у душі.
І пахнуть букети -- то гірко, то п'яно...
Всі люди -- хороші. Усі, як квіткù.
І скільки буває тепла у бур'Яні,
якщо не чіпаєш його колючкù.
Стрічала троянди -- усім королеви,
і горді нарциси траплялись не раз.
Прекрасні іриси і мальви вишневі,
тендітні ромашки без зайвих окрас.
Збирала в букети. Полин і кропиву,
щоб ,часом, ковтнути мікстуру гіркý.
І м'яту цілющу, лілею красиву,
вдихала до серця мімозу п'янку.
В'язала віночки. Із маку й волошок.
До серця тулила свої спориші.
Любила квітучий, духмяний горошок.
І вірила в те, що всі квітнуть в житті.
Збирала букети. Сушила гербарій.
Варила чаї з пелюстóк хризантем.
Вплітала у коси барвінок, як чари.
Допоки живі -- всі в букеті цвітем...
Людмила Галінська
Українська
English
