#поезія
Ти кожній казав,
що назавжди поряд,
Проте,
вічність
жодній не обіцяв.
Кожною ти грався,
вони піддавались, танули, мліли, хворіли тобою, ловили погляд, дихали через раз...
Відрізнялися
відмінностями
вірностей та цінностей:
одна - ліжко,
інша - їжа та діти,
третя - кава плюс квіти,
ще-якась-там - морозиво і шоколад.
Романтик ніжний, брутальний казанова, турботливий сім'янин і все невпопад... різні ролі - для різних дружин.
Ти гортав всіляких жінок,
як гортають ранкову пресу - трохи новин, пліток, кросворд, прогноз погоди, перегони, політичні баталії, трагедії, реклама і некролог.
Ти не перебирав,
бо закохувався.
Наче.
Тим паче, кожну робив щасливою, потрібною - до певного моменту, доки ребром не падала монета, нове облизувало вже порожні мольберти, вітер сміх і плач в розпачі розбирав на молекули...
Подекуди ти ловив
те, що тобі
від них усіх
було треба до рештку...
ломив від кожної...
шукав заховане згублене давно...
не речі...
не сон...
не ревнощі...
Ти перекладав з кишені - в жменю, в серце, в легені, в думки, в нові нейронні зв'язки.
Уривками, драмами, фразами, шматками, клаптями, краплинами, страхами, запахами, зрадами, днями, шрамами, травами, стражданнями, травнями
крізь спогадів решето -
до давнього...
Ти
просто
колись
загубив
мене.
28.06.2023
О.Репа.
#поезія
Ти кожній казав,
що назавжди поряд,
Проте,
вічність
жодній не обіцяв.
Кожною ти грався,
вони піддавались, танули, мліли, хворіли тобою, ловили погляд, дихали через раз...
Відрізнялися
відмінностями
вірностей та цінностей:
одна - ліжко,
інша - їжа та діти,
третя - кава плюс квіти,
ще-якась-там - морозиво і шоколад.
Романтик ніжний, брутальний казанова, турботливий сім'янин і все невпопад... різні ролі - для різних дружин.
Ти гортав всіляких жінок,
як гортають ранкову пресу - трохи новин, пліток, кросворд, прогноз погоди, перегони, політичні баталії, трагедії, реклама і некролог.
Ти не перебирав,
бо закохувався.
Наче.
Тим паче, кожну робив щасливою, потрібною - до певного моменту, доки ребром не падала монета, нове облизувало вже порожні мольберти, вітер сміх і плач в розпачі розбирав на молекули...
Подекуди ти ловив
те, що тобі
від них усіх
було треба до рештку...
ломив від кожної...
шукав заховане згублене давно...
не речі...
не сон...
не ревнощі...
Ти перекладав з кишені - в жменю, в серце, в легені, в думки, в нові нейронні зв'язки.
Уривками, драмами, фразами, шматками, клаптями, краплинами, страхами, запахами, зрадами, днями, шрамами, травами, стражданнями, травнями
крізь спогадів решето -
до давнього...
Ти
просто
колись
загубив
мене.
28.06.2023
О.Репа.