Колись-бо, у мандрах своїх несповідних, стрічав я діву Евелін — і лицем, і статтю напрочуд схожу, ніби дві росинки з одного ранку. І ось нині, знову в цей час прибувши, бачу я сестру Аделін, що перед очима моїми постала, мов живий клейнод минувшини. О, подивіться на сю моду британську, що в другій половині століття дев’ятнадцятого квітне! Голова її увінчана капелюшком хитромудрим, де квітка розквітла, мов у садах Едемських, не в’янучи під подихом часу. Руки ж її, у рукавички вбрані, свідчать про гідність високу та манери шляхетні, що в епоху Вікторіанську понад усе цінувалися.
Колись-бо, у мандрах своїх несповідних, стрічав я діву Евелін — і лицем, і статтю напрочуд схожу, ніби дві росинки з одного ранку. І ось нині, знову в цей час прибувши, бачу я сестру Аделін, що перед очима моїми постала, мов живий клейнод минувшини. О, подивіться на сю моду британську, що в другій половині століття дев’ятнадцятого квітне! Голова її увінчана капелюшком хитромудрим, де квітка розквітла, мов у садах Едемських, не в’янучи під подихом часу. Руки ж її, у рукавички вбрані, свідчать про гідність високу та манери шляхетні, що в епоху Вікторіанську понад усе цінувалися.
104переглядів