https://youtu.be/bAksQutiPyc?si=1YdpFgCB4iGFJE4G

❗️Рашисти оснащують свої ракети «повітря-повітря» ядерними зарядами — розвідуправління Департаменту оборони США Назва ракети не озвучується, але найімовірнішим варіантом в цьому контексті є ракета Р-37М, що здатна вражати цілі за 200 км.

‼️Кабмін планує ввести зміни щодо виплат за підписання контракту військовослужбовцями, – військовий «Осман». 🟠Контракт на 1 рік: 50тис. одразу після підписання та  480 протягом року. 🟠Контракт на 2 роки: 100тис. одразу після підписання та 1млн 60тис протягом 2 років. 🟠Контракт на 3 роки: 150тис. одразу після підписання та 1млн 750тис. протягом 3 років. 🟠Контракт на 4 роки: 200тис. одразу після підписання та 2млн 520тис. протягом 4 років. 🟠Контракт на 5 років: 250тис. одразу після підписання та 3млн 400тис протягом 5 років. 🟠Контракт на 10 років: 250тис. одразу після підписання та 7млн. 50тис протягом 10 років. https://t.me/Ukraineaboveallelse

– Мамо, досить вже, ми – не зайчики! – Добре, котику. – Мамо-о! – Ок! У пологовім цілувала пальчики, Які тиснуть тепер курок. Ніч невиспана – лізуть зубчики. День: – Не хочеться до садка! Сам собі вистригає чубчика: – Мам, я схожий на козака! Дні за днями, дванадцять років, Радість в серці й на ранах сіль, Прогуляв двадцять п’ять уроків, – Та згоріли б вони усі! Стоси зошитів і паперу, Нитки нервів – тонке, урвись! – Я вступаю до універу. Ще п’ять років – і він юрист… Син закоханий, це навіки, Звісно ж, мама про це все знає, Кожен зайчик є чоловіком, А кожен котик кицю стрічає. І безперечно, що королеву, Найкращу в світі, миліш від сну. Не кожен котик зростає левом, Та мій ось виріс…. В оцю війну. А війна, мов стара кравчиня, Строчить залпами із околиць, Кроїть долю страшним начинням. – Мамо, я тепер доброволець! А війна фастригує чорним, Прошиває червону заполоч. – Ми їх, мамо, таки поборемо! – Вірю, котику. Знаю, зайчику. – Ох, та, досить вже! Ми – не зайчики Що ж ти, мамо, вперта така? – Я в пологовім цілувала пальчики… Щоб не ковзали із курка. Авторка - Дзвінка Торохтушко

#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги Збірка роментезі “Час тіней” Олена Кузьміна, Ірина Грабовська, Анастасія Нікуліна, Леся Яцута Видавництво "Букбанда" На “Книжковій країні” я не могла пройти повз збірки роментезі від улюблених українських авторок, тим паче, що збірка 18+, і презентація була справді офігезна. Тому у мене склалися певні очікування від неї. Не всі справдилися, але я мала б здогадатися, чого саме мені не вистачить) Збірка містить чотири повісті з різним сетингом та персонажами (хоча у четвертому тексті, можливо, є мікрокамео персонажа з третього). У повістях присутні: магічний турнір (обожнюю таке всім серцем), “судний день” для магічних родів (з цікавою системою магічних здібностей, я таку ще не зустрічала), вимушена співпраця демоноловців (вважаю, що найбільш палка історія) та проклятий острів, з якого не можна вибратися (вважаю, що найбільш інтригуюча історія). Мені було цікаво, але мало! От я зрозуміла, що коротка форма - не зовсім моя тема. В повістях Анастасії Нікуліної та Лесі Яцути був для мене метч форми та змісту - всього вистачило, всі компоненти на місці, інтрига розкрита, палкі сцени присутні. Але тексту в повістях Олени Кузьміної та Ірини Грабовської мені було мало( Бо, повторюся, у пані Олени оригінальний світ і система магії, і хотілося більше пояснень щодо всього цього двіжу. Ну і, напевно, плавнішого переходу від “вилупка” до “останнього бажання”, бо це один з улюблених тропів. А у пані Ірини магічний турнір та замок наче поза межами часу та простору. І щось на кшталт “від неприязні до кохання”. От там хотілося більше, щоб краще зрозуміти, як тут вопше все працює. Якщо чесно, на моїх хтивих полицях домінують закордонні імена, але тішуся, що українських авторок там потроху стає більше. Бо, ну вимбачте, ну люблю я таке 😳 А загалом експеримент вийшов цікавий, навіть якщо я очікувала трохи більшого)

Когда маленькая встреча превращается в большую историю: 5 лет «Українським Здибанкам в Ізраїлі», проекту, который вырос из небольшой первой встречи в дождливый день в одно из главных культурных пространств украинской общины в Израиле. Смотрите видео на канале UDM Iзраїль: https://www.youtube.com/watch?v=9E2AYkjnFSA В юбилейном ролике Уляна Дрючкова, Ольга Ткач, Інна Добрицька и Юнія Камінська рассказывают, как создавались фестивали, развивалась мобильная украинская библиотека, формировалась волонтёрская команда и как проект поддерживал Украину через донаты ЗСУ. Сегодня «Українські Здибанки в Ізраїлі» — это пространство, где украинские семьи в Израиле сохраняют язык, культуру, традиции и ощущение дома. НАновости сердечно поздравляет проект «Українські Здибанки в Ізраїлі» с пятилетием. Этот проект стал важной частью украинской жизни в Израиле и доказал, насколько сильной может быть община, когда её создают искренние, активные и неравнодушные люди. Мы благодарим Уляну Дрючкову, Ольгу Ткач, Інну Добрицьку, Юнію Камінську и всех волонтёров проекта за огромный вклад в сохранение украинской культуры за рубежом, поддержку Украины и заботу о семьях и детях.

#цитати Книга, легкий вітерець і тиха веранда — світ може почекати