Якщо ви плануєте святкувати 4 травня, тобто "День Зоряних війн", марафоном і хочете піти за сюжетною хронологією, то ось такий порядок фільмів створить лінійну оповідь. 🎬 «Прихована загроза» 🎬 «Атака клонів» 🎬 «Помста ситхів» 🎬 «Нова надія» 🎬 «Імперія завдає удару у відповідь» 🎬 «Повернення джедая» 🎬 «Пробудження сили» 🎬 «Останні джедаї» 🎬 «Скайвокер. Сходження» Приємного перегляду, і may the force be with you 🪐🌌 #Коло_Кіно #Про_кіно

#книжковий_відгук #лана_читає На поличці довго стояла та дивилася на мене дилогія Дани Шварц, і тягнути вже нема куди) Тож ловіть новий відгук на першу частину - “Анатомія. Історія кохання”. 1817 рік. Не найкращий час для того, щоб бути жінкою. І тим паче тією, яка хоче не тусити по балах у гарних сукнях, а робити операції та лікувати людей. Гейзел усвідомила це, як ніхто. Мати забила на Гейзел болт, приділяючи увагу її брату (що у випадку Гейзел навіть плюс). Хлопець, за якого вона має вийти заміж, ставиться до її захоплення поблажливо, як до дитячої примхи (та чи надовго його вистачить?). Але Гейзел збирається перемогти систему та упередження суспільства і стати лікаркою. Тим паче що пара помічників у неї все ж є. Я загалом не фанатка всякого настільки медичного у книгах, але “Анатомія” мене затягнула. Гейзел розкішна! Авторка чудово показала розумну, закохану у свою справу і в міру емоційну підлітку, показала геть несприятлий суспільний та історичний контекст (трішки альтернативний, але то дрібниці), показала проблеми, з якими могли в той час зіштовхнутися жінки. Причому це не просто про самореалізацію, але й про те, що одружитися - це мало не єдиний спосіб для жінки не зустріти старість в ганчірках під мостом. І спроба піти проти цієї системи може дуже дорого коштувати. Але Гейзел це не зупинило. В книзі є трошки фентезі, що було для мене неочікувано, а ще гарна любовна лінія з доволі емоційним фіналом. Моя внутрішня ванілька потребувала одразу читати продовження, ну і хто я така, шоб їй ото відмовлять?!)

«Трохи пліток може піти на користь вашим стосункам, показало дослідження»: плітки зміцнюють стосунки🐀🩶🐀 Нове дослідження виявило: легкі плітки можуть бути корисними для стосунків — принаймні, якщо вони залишаються тільки між партнерами Науковці пояснюють це тим, що плітки «назовні» можуть виконувати різні функції для підтримання здорових стосунків: від стимулювання спілкування та закріплення очікувань до простого підтвердження того, що партнери перебувають в одній команді https://www.ctvnews.ca/lifestyle/article/relationship-rumour-mill-couples-benefit-from-sharing-gossip-study-finds/

Та авжеж? Якщо стільки спати, то й насниться якась фффффігня? Кожен день хезешо показують!:) Й хезекого!:) Такою зимою дуже жалкуєш, що ти не ведмідь?:) Й в тебе не вийде закублитися десь в барлозі подалі від усієї навколишньої дійсності… Вдень обовʼязково засинається, як тільки трапляється чергове знеструмлення. А вони, ці знеструмлення, години на 4,5? Вночі коли вже спати влягаєшся? Після тривалого денного сну?:) Так отож… Відсутнє світло - відсутній інтернет. Про мобільний навіть не мрію. Відповідно, існуєш поза часом, простором та новинами. Може, то й не так кепсько, як здається на перший погляд!? Та жалітися гріх. Дах над головою присутній. Нехай мало, та світло є. Менше, ніж того вимагає температура за бортом, та опалюємо ж хату. Вода є. Навіть традиційна страва вихідного дня була!:) Картоплю смажили! Ви там як? Цілі?

Верховний Суд вирішить спір між ПриватБанком і ексдружиною Геннадія Боголюбова У середу, 5 березня Верховний Суд розгляне касаційну скаргу ПриватБанкуу справі за позовом Олени Боголюбової, ексдружини колишнього співвласника банку Геннадія Боголюбова. Позивачка з 2017 року намагається стягнути з держбанку кошти, які були списані з її рахунків під час націоналізації банку і процедури bail-in. Як розповів адвокат ПриватБанку Андрій Пожидаєв, скарга розглядатиметься в письмовому провадженні. Враховуючи, що усі попередні судові засідання – в першій і апеляційній інстанціях - проходили в закритому режимі, адвокати фінустанови посилаються на банківську таємницю і не розголошують деталі. "В цій справі суду було надано інформацію щодо пов’язаності особи з банком, яка віднесена до банківської таємниці. І саме у зв'язку з цим справа розглядалася в закритому судовому засіданні", - пояснила адвокат ПриватБанку Віра Бауліна. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

ТАНЕЦЬ ПРОСТО ВОГОНЬ

ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ Старший солдат Микола Клименко на псевдо Пересвіт поліг 15 березня 2022 року в Маріуполі. Він зазнав смертельного осколкового поранення. Воїну було 26 років. Микола народився 20 березня 1995 року в селищі Іванків на Київщині. Навчався в школі №1, займався карате та посідав призові місця на змаганнях різного рівня. «Ніколи не сидів на місці. Постійно шукав себе, пробував нове, легко знаходив спільну мову з людьми. Любив спорт: карате, академічну греблю, біг. Цікавився біографіями героїв і намагався брати з них приклад», – розповіла мати Світлана. Після 8 класу він вступив до Броварського вищого училища фізичної культури за спеціальністю «академічна гребля», незабаром став КМС. Опанував у Київському фаховому коледжі зв’язку фах кабельника, а в університеті імені Бориса Грінченка – професію вчителя фізкультури. У студентські роки захопився бігом на довгі дистанції та триатлоном, долав напівмарафони. Не завершивши третій курс, долучився до полку «Азов», де став стрільцем-гранатометником. «З початком війни у 2014 році син вирішив піти захищати Україну. На нього вплинуло й бажання наслідувати історичних діячів, які боролися за державність», – сказала Світлана. Пересвіт був товариським, багато жартував, його знали в усьому «Азові». Миколу нагородили медаллю «Захиснику Маріуполя» та відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». «У грудні 2021 року, коли був у відпустці, сказав, що буде війна. Ми злякалися, а він відповів, що пожартував», – поділилася мати. У 2022-му в Маріуполі ходив у рейди, знешкоджував техніку противника, що заходила в місто, та брав полонених. «1 квітня, у перший день деокупації Іванкова, я дізналася про загибель сина. Про це повідомила тітка, якій вдалося додзвонитися до родичів. Я здала ДНК, і згодом підтвердили збіг, – сказала Світлана. «Я завжди пам’ятатиму його з усмішкою. Він був життєрадісним, привітним і завжди готовим допомогти», – додала мати. У березні 2023 року Миколу поховали на «Новому кладовищі» в Іванкові. Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня. У Іванкові вулицю Розважівську перейменували на його честь. У воїна залишилися мати та брат. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни