Із мережі)
Хто не був у Європі, остерігайтеся туалетів, вони не для наших мізків!
У Штутгарті мала потреба змусила зайти ввечері в вуличний громадський біотуалет. Одномісна кабінка, дуже акуратна, блискуча, чиста, напхана датчиками і керується комп'ютером. Кидаєш в проріз дверей монетку 2 євро, двері автоматично відкриваються, запалюється світло, заходиш, двері закриваються. Клаустрофобією не страждаю, але так як все життя займаюся електронікою і комп'ютерними програмами, трохи напружує. Ну, зробив я свої справи, потрібно виходити, а кнопки для відкриття дверей ніякої немає. Інструкцій теж.
Що тупий чи що, інструкцію по користуванню сортиром тобі писати?
Вмикаю свою логіку, як німці програму управління написали, зайшов — підняв кришку унітазу, злив воду, закрив кришку. Може датчик якийсь заїло? Повторюю процес. Двері не відкриваються. Може на кришку сісти треба, потім встати, потім злити воду? Повторюю процес.
Двері не відкриваються. Так. Що забув? Може, руки помити? Ще раз повторюю процес спочатку. Підношу руку до крана, датчик спрацьовує, вода тече, потім автоматично вимикається, з надією і сумом дивлюся на двері — не відкриваються.
Перспектива ночувати в навороченому німецькому туалеті мене не надихнула. Кричу своєму товаришеві, який залишився зовні (щасливчик):
«Женя, ця зараза мене не випускає! »
Він намагається дати хабар туалету, засовуючи монетку в проріз.
Автомат невблаганний, не бере, і все. На стусани і удари теж не реагує. Женя кричить:
«Тримайся, зараз поліцію викличу! »
Від нічого робити, повторюю процес, вмиваю руки, вмикаю фен... фен вимикається, двері відчиняються.
Потім десь прочитав історію, як чувак в такий же наворочений туалет у Франції ходив. Співвітчизник не міг і припустити, що все всередині кабінки є стерильно чистим, а тому, як і належить охайному гомосапієнсу, заліз ногами на унітаз...
У комп'ютерних мізках туалету нестиковка: датчик підлоги відключений, значить, людина вийшла, вода не злита, щось не так, увімкнув дезінфекцію. Чувак на горщику сидить, свої справи робить, а тут світло вимкнулося, і на нього душ з дезрозчину як ливне! Він з унітазу зістрибнув, комп'ютер взагалі заклинило: двері закриті, а людина з'явилася?! І завис, попередньо включивши сушку струменями гарячого повітря...
Кілька годин рятувальники різали вандалостійкі двері автогеном, витягуючи збожеволілого бідолаху з чіпких лап паризького туалету. Так що я ще легко відбувся.