КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. 1953 рік. Студентський гуртожиток на вул.Освіти.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

На війні загинув уродженець Миколаєва Микита Козубенко – майстер спорту України зі стрибків у воду, тренер, боєць Національної гвардії. Йому був 31 рік.
Про це повідомляє Спортивний комітет України.
“Микита прийшов у спорт у юному віці та залишився в ньому на роки. Здобув звання майстра спорту України, працював тренером зі стрибків у воду з 2017 року, мав другу тренерську категорію. Закінчив Чорноморський національний університет імені Петра Могили у 2018 році. Усе це було його справжнім життям – навчання, спорт, тренування, виховання молоді”.
“У найважчий для країни час Микита взяв до рук зброю, щоб стати на захист рідної землі. Служив у складі Національної гвардії України. Загинув на фронті. Щирі співчуття родині, друзям, колегам і всій спортивній спільноті. Світла Пам’ять Герою!” - йдеться в повідомленні.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

НАновини‼️: 11 квітня — відголоски історії, яка не повинна була повторитися, … але повторюється — Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів.

Сьогодні, через десятиліття після Другої світової війни, ми знову стикаємося з повторенням тих страшних подій.

путінська росія, розпочавши агресію проти України, використовує багато з тих самих практик, які нацисти застосовували під час Другої світової війни, включаючи масове знищення мирних жителів, депортації та загрозу геноциду.

Ми живемо в світі, де історія продовжує навчати нас важливості збереження миру та прав людини. Кожен 11 квітня ми згадуємо не тільки жертв нацистських концтаборів, а й продовжуємо боротися за запобігання повторенню страшних злочинів минулого. Напруженість на світових аренах, в тому числі в Україні та в Ізраїлі, показує, що уроки історії ще не засвоєні до кінця, і лише спільні зусилля можуть запобігти повторенню тих жахів, з якими зіткнулися наші предки.

путінська агресія, як і нацистська, прагне зруйнувати мир, не щадячи жодного народу, і повторення цих жахів — це не просто загроза, це реальність, яку ми зобов’язані зупинити.

На тимчасово окупованих територіях України сьогодні діють багато підконтрольних росії «фільтраційних таборів», де знищуються або примусово переселяються мирні громадяни, і навіть такі практики, як експерименти на людях, знову стають реальністю.

https://nikk.ua/uk/11-kvitnya/

#НАновини #NAnews #Israel #Holocaust #Ukraine #Russia #Genocide #HumanRights

🌺 Червоні банани: чим вони так особливі?

Червоні банани — це справжня екзотика! 🌺 Вони мають глибокий червоний колір шкірки та приємний солодкий смак, схожий на поєднання банана та манго. 🥭

❗️ ЧИМ ВОНИ ОСОБЛИВІ?

✅ Багаті на калій, вітаміни B і C, а також на антиоксиданти, що допомагають підтримувати здоров'я серця та зміцнюють імунітет. 💪

✅ Їхній смак м’якший і солодший порівняно з традиційними жовтими бананами, з нотками карамелі. 🍬

Їхня шкірка, коли зріла, набуває темно-червоного або фіолетового відтінку, що робить ці банани справжньою окрасою на столі! 🌟

1 березня 1918 року Українська Центральна Рада ухвалили закон про гривню – грошову одиницю УНР.

Як грошова одиниця, гривня відома ще з давньої Русі і згадується у «Повісті минулих літ».

Активна розробка власної валюти почалася після проголошення Української Народної Республіки третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917-го. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.

1 січня 1918-го Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом.

Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918-го ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів».

Запроваджувалася нова грошова одиниця – гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.». В обіг вводилися банкноти номіналом 2, 10, 100 та 500 гривень. Ескіз першої з них зробив Василь Кричевський, решту – Георгій Нарбут.

Друкуватися гривні мали в Німеччині. Однак процес друку дещо затримався і запровадження в обіг гривні сталося вже за Павла Скоропадського. У 1918-1919 рр. друкувалися також грошові знаки номіналом 1000 і 2000 гривень.