• ПЕРЕГОНИ ВАГОНЕТОК В БРАВЛ СТАРСІ
    ПЕРЕГОНИ ВАГОНЕТОК В БРАВЛ СТАРСІ
    Like
    1
    628views 128Plays
  • Ось таким «нафаршировані» шахеди. Святошинський район.🤬👹
    Ось таким «нафаршировані» шахеди. Святошинський район.🤬👹
    Sad
    1
    71views
  • Бажаю міцного,друзі!
    Знов звертаюсь до вас по допомогу!
    В кого є можливість надати щось з даних медикаментів,то я буду дуже вдячний!Зарплата ще не скоро,а медикаменти потрібні вже на вчора.До того ж у нас в частині діє постанова при частині і поза межами потрібно пересуватися в цивільній одежі. То ж ще будуть додаткові витрати. Можливо хтось захоче надати грошову допомогу,то 1-3-5-10 ваших гривень зможуть мені допомогти!
    5168745641750291
    Я буду вдячний за любу допомогу!
    UPD Звертаюсь до волонтерів ще за окремою допомогою в вигляді побутової хімії й простенького планшета (для відеонагляду).
    Сподіваюсь на вашу підтримку!
    Слава Україні! 💙💛
    24views
  • Розповім дещо про книгу "ЖИТТЯ ПІСЛЯ ЖИТТЯ":

    Люди дійсно бачать себе після смерті. Багато хто каже, що чують, як лікар каже, що пацієнт вмирає, намагається врятувати його. Ще вони відчувають полегшення, умиротворення, неймовірний спокій, відчувають неймовірну любов від Духа-Світла, що бачать після смерті, інколи бачать померлих близьких, що зустрічають померлих. Ще Дух-Світло запитує в померлих, чи багато добра вони творили за все своє життя і чи все достатньо було зроблено для того, що заслужили на вихід з земного життя, на краще Небесне Життя. Якщо їхне земні справи ще не закінчилися, і вони перш ніж остаточно мають право на перехід до кращого життя, то померлим дають шанс повернутися до земного життя і виправити свої помилки і змінити своє життя на краще. Кажуть, що після смерті відчувають вперше шок, тіло в них зовсім інше, а коли приходить розуміння, що сталося, відчувають, що їм там дуже добре, і назад вертатися не хочеться, а інколи приходить розуміння, що їх час не прийшов, і вони повертаються назад. А ще є темний тунель в який вони падають, інколи це якась труба, водоворот, або циліндр, або квітуча долина з доріжкою. Як бачите, дуже багато людей саме так описують те що вони бачили під час клінічної смерті. І багато лікарі дійсно стали розуміти, що життя після смерті існує.

    P.S.: І я ніколи в чому не сумнівалася. І для мене смерть близьких, це ще не кінець. Душа людини просто переходить в іншій, набагато кращий світ. Тому, знаючи, що є іншій світ, я не вважаю, що розлука з близькими є назавжди і сприймаю це, як те що вони переїхали в іншу країну, і ми, коли прийде час, теж до них приєднаємося і зустрінемося з ними.

    Як бачите, ми дійсно приходимо в цей грішний світ для того щоби комусь допомагати, любити когось, творити добро і змінювати світ на краще. Тільки так можна очікувати на те, що після смерті ми будемо там щасливими. Ми завжди повинні пам'ятати, що життя після смерті існує, і що на землі ми тимчасово, і що земне життя дано для того щоби усім допомагати, любити, творити добро, вести праведне життя, та жити по совісті, щоби заслужити на краще життя після смерті, як це і написано в Біблії та Євангелії, яку не змогли знищити за стільки тисячоліть, починаючи від пророка Мойсея до наших днів.

    Книга мені дуже подобається і залишило прочитати тільки 66 сторінки.

    А Наталії Дремлюк, (а вона вчилася у цій самій школі, що і я Спеціальна Школа-інтернат), я дуже вдячна за подарунок-затикач. Читати книгу справді стало набагато зручніше! І нехай Бог поверне тобі Наталочко, добро вторицею.
    110views
  • https://youtu.be/kyH7nJ1NjBc?si=K8rYBRgfF003FOx9
    https://youtu.be/kyH7nJ1NjBc?si=K8rYBRgfF003FOx9
    206views 1 Shares
  • НАновини‼️: Євреї з України: від Умані до Білого міста. Єгуда Магідович — перший архітектор Тель-Авіва

    У рубриці «Євреї з України» — Єгуда Магідович (21 січня 1886, Умань, Україна — 5 січня 1961, Тель-Авів, Ізраїль).

    У середині XIX століття в Умані жила родина капелюшника Беньяміна-Цві Магідовича. Його майстерня пахла парою, пресованим фетром і свіжими стрічками — саме там, у 1886 році, народився хлопчик на ім’я Лейб, якого пізніше весь Тель-Авів знав як Єгуду Магідовича. Мати, Рахіль Садова, була хранителькою дому, а батько — майстром, у якого замовляли капелюхи і чиновники, і молоді франти. Навчання в хедері в маленькому містечку було природним початком для єврейського хлопчика того часу. Але Лейб, окрім молитов і П’ятикнижжя, тягнувся до малюнків і незвичайних форм. Згодом ця пристрасть приведе його у 1903 році в Одесу.

    Це була Одеська художня школа (училище) з архітектурним відділенням. Але життя в місті було неспокійним. Погроми, революційні мітинги та вуличні перестрілки змушували єврейські громади самоорганізовуватися. Магідович не стояв осторонь — брав участь в єврейській самообороні, і деякі джерела навіть називають його окружним командиром одного з таких загонів.

    В Одесі він не просто креслив фасади — Магідович проєктував будинки, що несли в собі відлуння італійських вілл і французьких курортних особняків, адаптованих до одеського клімату та звичок. Після закінчення училища та переїзду до Києва він працював техніком — помічником архітектора та інженера. Цей досвід дозволив йому оволодіти практичними навичками проєктування та будівництва, що згодом стало ключовим у його роботі над плануванням перших кварталів і будівель Тель-Авіва, а також у створенні архітектурного обличчя Білого міста.

    У 1919 році, на тлі хаосу Громадянської війни, Магідович опинився серед пасажирів легендарного пароплава «Руслан» — символу Третьої алії, «Мейфлауера сіонізму». Він прибув не з порожніми руками — в багажі лежали сотні одеських проєктів, які він встиг врятувати з архівів. Це були плани вілл у стилі італійської та французької Рив’єри, перероблені «на одеський лад» і вже переосмислені по-єврейськи. Ці проєкти швидко втілилися на вулицях Монтефіорі, Нахлат Беньямін і в нових кварталах.

    У 1920 році його призначили першим головним архітектором Тель-Авіва. Саме він заклав архітектурні принципи, що згодом принесли місту статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Біле місто — це не просто архітектурний ансамбль, а культурний символ Ізраїлю, в якому й досі можна впізнати почерк уродженця української Умані.

    Хочете дізнатися більше історій про людей, які пов’язали Україну та Ізраїль? Читайте на сайті:
    https://nikk.agency/uk/ieguda-magidovich-2/

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    НАновини‼️: Євреї з України: від Умані до Білого міста. Єгуда Магідович — перший архітектор Тель-Авіва У рубриці «Євреї з України» — Єгуда Магідович (21 січня 1886, Умань, Україна — 5 січня 1961, Тель-Авів, Ізраїль). У середині XIX століття в Умані жила родина капелюшника Беньяміна-Цві Магідовича. Його майстерня пахла парою, пресованим фетром і свіжими стрічками — саме там, у 1886 році, народився хлопчик на ім’я Лейб, якого пізніше весь Тель-Авів знав як Єгуду Магідовича. Мати, Рахіль Садова, була хранителькою дому, а батько — майстром, у якого замовляли капелюхи і чиновники, і молоді франти. Навчання в хедері в маленькому містечку було природним початком для єврейського хлопчика того часу. Але Лейб, окрім молитов і П’ятикнижжя, тягнувся до малюнків і незвичайних форм. Згодом ця пристрасть приведе його у 1903 році в Одесу. Це була Одеська художня школа (училище) з архітектурним відділенням. Але життя в місті було неспокійним. Погроми, революційні мітинги та вуличні перестрілки змушували єврейські громади самоорганізовуватися. Магідович не стояв осторонь — брав участь в єврейській самообороні, і деякі джерела навіть називають його окружним командиром одного з таких загонів. В Одесі він не просто креслив фасади — Магідович проєктував будинки, що несли в собі відлуння італійських вілл і французьких курортних особняків, адаптованих до одеського клімату та звичок. Після закінчення училища та переїзду до Києва він працював техніком — помічником архітектора та інженера. Цей досвід дозволив йому оволодіти практичними навичками проєктування та будівництва, що згодом стало ключовим у його роботі над плануванням перших кварталів і будівель Тель-Авіва, а також у створенні архітектурного обличчя Білого міста. У 1919 році, на тлі хаосу Громадянської війни, Магідович опинився серед пасажирів легендарного пароплава «Руслан» — символу Третьої алії, «Мейфлауера сіонізму». Він прибув не з порожніми руками — в багажі лежали сотні одеських проєктів, які він встиг врятувати з архівів. Це були плани вілл у стилі італійської та французької Рив’єри, перероблені «на одеський лад» і вже переосмислені по-єврейськи. Ці проєкти швидко втілилися на вулицях Монтефіорі, Нахлат Беньямін і в нових кварталах. У 1920 році його призначили першим головним архітектором Тель-Авіва. Саме він заклав архітектурні принципи, що згодом принесли місту статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Біле місто — це не просто архітектурний ансамбль, а культурний символ Ізраїлю, в якому й досі можна впізнати почерк уродженця української Умані. Хочете дізнатися більше історій про людей, які пов’язали Україну та Ізраїль? Читайте на сайті: https://nikk.agency/uk/ieguda-magidovich-2/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    NIKK.AGENCY
    Євреї з України: від Умані до Білого міста Єгуда Магідович - перший архітектор Тель-Авіва - Новости Израиля НАновости
    Першим головним архітектором Тель-Авіва — міста, якому судилося стати однією з найвпливовіших столиць світу, — був уродженець Умані Єгуда Магидович. Від дитинства в сім'ї уманського капелюшника та навчання в Одесі до легендарного рейсу «Руслан» та сотень будівель у Білому місті – його історія відображає унікальний зв'язок України та Ізраїлю. - НАНовини Новини Ізраїлю
    812views
  • #вистави
    У Театрі Франка відбудеться світова прем’єра вистави «Ґалісія» Річарда Максвелла
    «Фактура 10», ключова ініціатива «RIBBON International» під кураторством Марти Кузьми, та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка оголошують світову прем’єру «Ґалісії» – нової п’єси написаної та зрежисованої Річардом Максвеллом.

    «Ґалісія», нова п’єса, написана та зрежисована Річардом Максвеллом, буде поставлена вперше у Києві, в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, з 22 по 25 серпня. Постановка створена на замовлення «Фактури 10», ключової ініціативи «Ribbon International» під кураторством Марти Кузьми, художньої керівниці та головної кураторки «Фактури 10». «Ґалісія» є продовженням п’єси Федеріко Гарсія Лорки «Дім Бернарди Альби» (1936), трагедії, дія якої розгортається в маленькому іспанському селі.

    За інформацією пресслужби Театра Франка
    #вистави У Театрі Франка відбудеться світова прем’єра вистави «Ґалісія» Річарда Максвелла «Фактура 10», ключова ініціатива «RIBBON International» під кураторством Марти Кузьми, та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка оголошують світову прем’єру «Ґалісії» – нової п’єси написаної та зрежисованої Річардом Максвеллом. «Ґалісія», нова п’єса, написана та зрежисована Річардом Максвеллом, буде поставлена вперше у Києві, в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, з 22 по 25 серпня. Постановка створена на замовлення «Фактури 10», ключової ініціативи «Ribbon International» під кураторством Марти Кузьми, художньої керівниці та головної кураторки «Фактури 10». «Ґалісія» є продовженням п’єси Федеріко Гарсія Лорки «Дім Бернарди Альби» (1936), трагедії, дія якої розгортається в маленькому іспанському селі. За інформацією пресслужби Театра Франка
    Like
    1
    143views
  • #вікторина
    #вікторина
    Що впливає на підвищення солоності морської води?
    ?
    ?
    ?
    ?
    Like
    1
    75views
  • Не-ру-хай!!!:)
    Взагалі!:)
    Навіть не дивися на мене!!!:)

    Бо ти хто?:)
    Люда!:)
    Яка Люда?:)
    Та вже ніяка!:)

    Ззззз девʼятої ранку до пʼятнадцятої я що робила?:)

    Собачечку Вахтанга чухала!:)
    Й вздовж, й впоперек, й по діагоналі!

    Де-не-де підстригальною машинкою користувалася! Цого разу Вахочка від неї не сахався по всьому обійстю, як переляканий!:) А дався майже без особливих пручань!:)

    Скубу цього коника педального та примовляю:
    - Ти ж мій солоденький пиріжечок!!! Терпи! Лежи! Лежи, кому кажу???

    А потім сама собі думаю?:)
    Я ж не люблю солодкі пиріжки?:) Крім опішнянських? Смажених? З повідлочкою?:) Які в пиріжечній біля ярмарку смажуть?:)
    Так чого я Вахтанга так називаю?:)

    Й далі вже я його вмовляла лежати та терпіти інакше!:)
    - Ти ж мій пиріжечок з капусточкою, лежжжжи, мммммаму твою разтуди!:)))

    Можна було б ще скубсти?:)
    Та вже руки, ноги, хвіст, шія, спина, мозок вимагали негайного завершення будь-яких дій!:)

    Ааааааа на пів шляху ж хіба я можу справу, яку вже почала, кинути?:)

    То я зібрала залишки сил й ще свого пиріжечка з капусточкою якісно випрала!:)

    А після нього відпіііі-піііі-пііі-мила ванну Туалетним каченям!:)

    Як я сама в неї лізла, то окреме оповідання!:)
    Як з неї витряхувалася, взагалі фігура вищого пілотажу!!!:)

    Все.
    Не-ру-хай!!!:)
    Взагалі!:)
    Навіть не дивися на мене!!!:)

    Вахочка скубаний та чистий!:)
    Я чиста та майже нерухома!:)

    Лежимо поруч, я на канапі, Вахтанг біля канапи!
    Й не зузззззжемо!!!:)

    Може б й поснідати вже час?:)
    А сил відірвати дупу від канапи нема!:)))

    Ви там як?
    Цілі?
    Не-ру-хай!!!:) Взагалі!:) Навіть не дивися на мене!!!:) Бо ти хто?:) Люда!:) Яка Люда?:) Та вже ніяка!:) Ззззз девʼятої ранку до пʼятнадцятої я що робила?:) Собачечку Вахтанга чухала!:) Й вздовж, й впоперек, й по діагоналі! Де-не-де підстригальною машинкою користувалася! Цого разу Вахочка від неї не сахався по всьому обійстю, як переляканий!:) А дався майже без особливих пручань!:) Скубу цього коника педального та примовляю: - Ти ж мій солоденький пиріжечок!!! Терпи! Лежи! Лежи, кому кажу??? А потім сама собі думаю?:) Я ж не люблю солодкі пиріжки?:) Крім опішнянських? Смажених? З повідлочкою?:) Які в пиріжечній біля ярмарку смажуть?:) Так чого я Вахтанга так називаю?:) Й далі вже я його вмовляла лежати та терпіти інакше!:) - Ти ж мій пиріжечок з капусточкою, лежжжжи, мммммаму твою разтуди!:))) Можна було б ще скубсти?:) Та вже руки, ноги, хвіст, шія, спина, мозок вимагали негайного завершення будь-яких дій!:) Ааааааа на пів шляху ж хіба я можу справу, яку вже почала, кинути?:) То я зібрала залишки сил й ще свого пиріжечка з капусточкою якісно випрала!:) А після нього відпіііі-піііі-пііі-мила ванну Туалетним каченям!:) Як я сама в неї лізла, то окреме оповідання!:) Як з неї витряхувалася, взагалі фігура вищого пілотажу!!!:) Все. Не-ру-хай!!!:) Взагалі!:) Навіть не дивися на мене!!!:) Вахочка скубаний та чистий!:) Я чиста та майже нерухома!:) Лежимо поруч, я на канапі, Вахтанг біля канапи! Й не зузззззжемо!!!:) Може б й поснідати вже час?:) А сил відірвати дупу від канапи нема!:))) Ви там як? Цілі?
    Love
    1
    218views
  • У Японії організатори концертів використовують дрони з дисплеями, щоб вказати напрямок виходів — це допомагає натовпу розійтися на 30% швидше.

    Ще один доказ, що японці — генії🤩
    Love
    1
    71views