#Нині_святкуємо
ПРП. ГЕРАСИМА, ЩО НА ЙОРДАНІ
У пустелі за правління Теодосія Молодшого (347-395) осів був монах, родом з Ликії, на ім'я Герасим. Прийшов над Йордан, поблизу Єрихону, став духовним отцем 70 ченців та побудував лавру з монастирем для послушників, які щойно вступили до монастиря.
Життя св. Герасима в лаврі було дуже суворе. Впродовж 5-и днів ченці перебували на самоті, у своїх келіях. Там вони молилися і плели кошики. Харчувалися лиш хлібом та овочами, кожен мав один комплект одягу і одне горнятко на воду. В суботу всі сходилися до монастиря, спільно служили церковне правило, сповідалися і причащалися, в неділю на спільній трапезі їли теплу страву і знову поверталися до своїх келій. Вогню в келіях не вільно було розкладати. А взірцем для всіх і першим пісником був сам прп. Герасим. Увесь Великий піст він нічого не їв, єдиним його кормом було св. причастя. Святий часто надовго ходив у пустелю разом зі своїм учнем, св. Киріяком, який вступив до монастиря 467 р.
Бог нагородив св. Герасима особливими дарами. Оповідають, що якось у пустелі прийшов до нього лев, який поранив лапу гострою терниною. Святий вийняв її з рани, а лев, лагідний, немов ягня, звідтоді залишився зі св. Гераси мом, який назвав його Йорданом. Лев пильнував осла, що пасся поблизу, і носив на спині відра з водою. А коли прп. Герасим помер, лев упав на його могилі мертвим. Помер св. Герасим 5 березня 475 р.
З відривного календаря «З вірою в душі» за 4 березня.
----------------
#Нині_святкуємо
ПРП. ГЕРАСИМА, ЩО НА ЙОРДАНІ
У пустелі за правління Теодосія Молодшого (347-395) осів був монах, родом з Ликії, на ім'я Герасим. Прийшов над Йордан, поблизу Єрихону, став духовним отцем 70 ченців та побудував лавру з монастирем для послушників, які щойно вступили до монастиря.
Життя св. Герасима в лаврі було дуже суворе. Впродовж 5-и днів ченці перебували на самоті, у своїх келіях. Там вони молилися і плели кошики. Харчувалися лиш хлібом та овочами, кожен мав один комплект одягу і одне горнятко на воду. В суботу всі сходилися до монастиря, спільно служили церковне правило, сповідалися і причащалися, в неділю на спільній трапезі їли теплу страву і знову поверталися до своїх келій. Вогню в келіях не вільно було розкладати. А взірцем для всіх і першим пісником був сам прп. Герасим. Увесь Великий піст він нічого не їв, єдиним його кормом було св. причастя. Святий часто надовго ходив у пустелю разом зі своїм учнем, св. Киріяком, який вступив до монастиря 467 р.
Бог нагородив св. Герасима особливими дарами. Оповідають, що якось у пустелі прийшов до нього лев, який поранив лапу гострою терниною. Святий вийняв її з рани, а лев, лагідний, немов ягня, звідтоді залишився зі св. Гераси мом, який назвав його Йорданом. Лев пильнував осла, що пасся поблизу, і носив на спині відра з водою. А коли прп. Герасим помер, лев упав на його могилі мертвим. Помер св. Герасим 5 березня 475 р.
З відривного календаря «З вірою в душі» за 4 березня.
----------------
Українська
English
