105переглядів
Каталог
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
Катарському принцу «впарили» фальшиві крісла Марії Антуанетти за €2 млн🤑
Двоє французів видали майстерно зроблені копії за справжні королівські реліквії й непогано на цьому заробили🌚
https://www.bbc.com/news/articles/cr7zye2l2r1o
У суді посміялися над авантюрою та обмежилися штрафами. А ринок антикваріату тепер обіцяють краще контролювати — щоб «королівських» фейків ставало менше.
70переглядів -
ОДА МАЙСТРИНІ СЛОВА
Ліна Костенко – вогонь незгасний,
Що душу будить, правдою життя.
Вона втілює образ сучасний,
Бо їй належить вічності буття.
Знайомі рядки, як хвилі в морі,
Несуть нам силу в кожному творі.
Вона не зрадить слову та Богу,
Вибере чесність понад тривогу.
Вона писала – й все розквітало,
Ліна Костенко – це правда рядків,
Вона – навічно в сплетінні віків,
Що текст напише влучно та вдало.
У кожнім слові – суть монологу,
Що розриває тишу убогу.
Слова майстриня створює зорі
На поетичнім своїм просторі.
Ліна Костенко – це вічність буття,
Її заповіт завжди сучасний.
Її слова як безсмертне життя,
Що вічно сяють як жар незгасний.
Мирослав Манюк
19.03.2025
ОДА МАЙСТРИНІ СЛОВА Ліна Костенко – вогонь незгасний, Що душу будить, правдою життя. Вона втілює образ сучасний, Бо їй належить вічності буття. Знайомі рядки, як хвилі в морі, Несуть нам силу в кожному творі. Вона не зрадить слову та Богу, Вибере чесність понад тривогу. Вона писала – й все розквітало, Ліна Костенко – це правда рядків, Вона – навічно в сплетінні віків, Що текст напише влучно та вдало. У кожнім слові – суть монологу, Що розриває тишу убогу. Слова майстриня створює зорі На поетичнім своїм просторі. Ліна Костенко – це вічність буття, Її заповіт завжди сучасний. Її слова як безсмертне життя, Що вічно сяють як жар незгасний. Мирослав Манюк 19.03.2025183переглядів -
Києві відновлюють легендарний трамвай 1892 року.
У Дарницькому депо реставрують синій ретро-трамвай — один із символів столичного електротранспорту. Його планують знову випустити на лінію до кінця 2025 року після понад 10 років простою.
Реставратори відтворюють інтер’єр за архівними фото, щоб зберегти атмосферу кінця XIX століття. Трамвай стане частиною екскурсійних маршрутів у центрі міста.
Маршрут поки не затверджено, але розглядають кілька варіантів через історичну частину столиці.
До речі, саме Київ одним із перших у Європі запустив електричний трамвай — 1 червня 1892 року. Він курсував від Царської площі (нині Європейської) до Подолу.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #KyivКиєві відновлюють легендарний трамвай 1892 року. У Дарницькому депо реставрують синій ретро-трамвай — один із символів столичного електротранспорту. Його планують знову випустити на лінію до кінця 2025 року після понад 10 років простою. Реставратори відтворюють інтер’єр за архівними фото, щоб зберегти атмосферу кінця XIX століття. Трамвай стане частиною екскурсійних маршрутів у центрі міста. Маршрут поки не затверджено, але розглядають кілька варіантів через історичну частину столиці. До речі, саме Київ одним із перших у Європі запустив електричний трамвай — 1 червня 1892 року. Він курсував від Царської площі (нині Європейської) до Подолу. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv341переглядів -
Ще раз пусті Неосяжності поступ збентежила;
Нескінченності центру, піднесенного спокою Лику
Розійшлися вічні повіки, що небеса відкривають;
Немов Постать з далеких блаженств наблизилася.
Посередниця між вічним та зміною,
Всемудра Богіня схилилася через ті ширі,
Що долею визначені мандрівки зірок огортають,
І побачила готові для її ніг простори.
Лише раз вона напівобернулася до свого завуальованого сонця,
А тоді, вдумливо, перейшла до своєї безсмертної праці.
Once more a tread perturbed the vacant Vasts;
Infinity's centre, a Face of rapturous calm
Parted the eternal lids that open heaven;
A Form from far beatitudes seemed to near.
Ambassadress twixt eternity and change,
The omniscient Goddess leaned across the breadths
That wrap the fated journeyings of the stars
And saw the spaces ready for her feet.
Once she half looked behind for her veiled sun,
Then, thoughtful, went to her immortal work.
#Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_20Ще раз пусті Неосяжності поступ збентежила; Нескінченності центру, піднесенного спокою Лику Розійшлися вічні повіки, що небеса відкривають; Немов Постать з далеких блаженств наблизилася. Посередниця між вічним та зміною, Всемудра Богіня схилилася через ті ширі, Що долею визначені мандрівки зірок огортають, І побачила готові для її ніг простори. Лише раз вона напівобернулася до свого завуальованого сонця, А тоді, вдумливо, перейшла до своєї безсмертної праці. Once more a tread perturbed the vacant Vasts; Infinity's centre, a Face of rapturous calm Parted the eternal lids that open heaven; A Form from far beatitudes seemed to near. Ambassadress twixt eternity and change, The omniscient Goddess leaned across the breadths That wrap the fated journeyings of the stars And saw the spaces ready for her feet. Once she half looked behind for her veiled sun, Then, thoughtful, went to her immortal work. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_201Kпереглядів