#історія #події
Фундамент української науки: Як у Львові народилося Товариство імені Шевченка 🏛️
У грудні 1873 року у Львові відбулася подія, що на десятиліття визначила вектор розвитку української культури та науки. Саме тоді було засновано Літературне товариство імені Тараса Шевченка, яке згодом перетворилося на першу неофіційну «Українську академію наук» 🎓.
Контекст та передумови 🌍
У другій половині XIX століття українські землі перебували під владою двох імперій. В Російській імперії українське слово було фактично під забороною через Валуєвський циркуляр. Саме тому Львів, що входив до складу Австро-Угорщини, став справжнім «П’ємонтом» — центром відродження, де інтелектуали з обох частин України могли об'єднати зусилля 🤝.
Хто стояв біля витоків? 👥
Заснування Товариства стало результатом унікальної співпраці:
Гроші на купівлю друкарні та розвиток організації надали меценати з Наддніпрянщини, зокрема Єлизавета Милорадович 💰.
Інтелектуальну базу та організаційну структуру забезпечили галицькі діячі, такі як Олександр Кониський та Дмитро Пильчиков.
Ідея полягала в тому, щоб створити інституцію, яка б плекала українську літературу та мову, попри будь-які політичні перепони 🖋️.
Від літератури до великої науки 📈
Хоча спочатку товариство мало назву «Літературне», воно дуже швидко переросло ці межі. Вже у 1892 році воно трансформувалося в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ).
Справжній золотий вік організації розпочався під керівництвом Михайла Грушевського. Під його егідою НТШ розгорнуло грандіозну видавничу діяльність, створило унікальні бібліотеки та музеї, а головне — довело всьому світові, що українська наука може бути конкурентоспроможною на міжнародному рівні 🌍.
Значення для сучасності 🇺🇦
Сьогодні НТШ продовжує свою діяльність не лише в Україні, а й у США, Канаді, Австралії та Європі. Це символ тяглості нашої інтелектуальної традиції та доказ того, що українська ідентичність завжди спиралася на освіту, науку та глибоку повагу до свого Слова.
#історія #події
Фундамент української науки: Як у Львові народилося Товариство імені Шевченка 🏛️
У грудні 1873 року у Львові відбулася подія, що на десятиліття визначила вектор розвитку української культури та науки. Саме тоді було засновано Літературне товариство імені Тараса Шевченка, яке згодом перетворилося на першу неофіційну «Українську академію наук» 🎓.
Контекст та передумови 🌍
У другій половині XIX століття українські землі перебували під владою двох імперій. В Російській імперії українське слово було фактично під забороною через Валуєвський циркуляр. Саме тому Львів, що входив до складу Австро-Угорщини, став справжнім «П’ємонтом» — центром відродження, де інтелектуали з обох частин України могли об'єднати зусилля 🤝.
Хто стояв біля витоків? 👥
Заснування Товариства стало результатом унікальної співпраці:
Гроші на купівлю друкарні та розвиток організації надали меценати з Наддніпрянщини, зокрема Єлизавета Милорадович 💰.
Інтелектуальну базу та організаційну структуру забезпечили галицькі діячі, такі як Олександр Кониський та Дмитро Пильчиков.
Ідея полягала в тому, щоб створити інституцію, яка б плекала українську літературу та мову, попри будь-які політичні перепони 🖋️.
Від літератури до великої науки 📈
Хоча спочатку товариство мало назву «Літературне», воно дуже швидко переросло ці межі. Вже у 1892 році воно трансформувалося в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ).
Справжній золотий вік організації розпочався під керівництвом Михайла Грушевського. Під його егідою НТШ розгорнуло грандіозну видавничу діяльність, створило унікальні бібліотеки та музеї, а головне — довело всьому світові, що українська наука може бути конкурентоспроможною на міжнародному рівні 🌍.
Значення для сучасності 🇺🇦
Сьогодні НТШ продовжує свою діяльність не лише в Україні, а й у США, Канаді, Австралії та Європі. Це символ тяглості нашої інтелектуальної традиції та доказ того, що українська ідентичність завжди спиралася на освіту, науку та глибоку повагу до свого Слова.
Українська
English
