• Харків Незламний 🖐️
    Харків Незламний 🖐️
    60переглядів
  • ❗️НАБУ та САП викрили розкрадання понад 733 млн грн та замах на розтрату 788 млн на закупівлі продуктів харчування для ЗСУ в умовах повномасштабного вторгнення рф — фігурантам оголошено про підозру

    Про підозру повідомили:
    ▪️колишньому керівнику Департаменту Міністерства оборони України;
    ▪️власниці пов’язаних компаній-постачальниць;
    ▪️двом керівникам компаній-постачальниць;
    ▪️фізичній особі.

    Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 (розтрата), ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (замах на розтрату), ч. 3 ст. 209 (легалізація) КК України.

    «Упродовж 2022-2023 років забезпечення армії продуктами харчування відбувалось через закупівлю так званих комплектів продуктів. Це передбачало можливість замовляти продукти за затвердженим каталогом, який налічував 409 найменувань. Найбільш вживані, як-от овочі, крупи, м'ясо, вода, становили лише 10% асортименту. Решта ж, на кшталт спецій, желатину або ягід замовлялись зрідка або ніколи. Ціна комплекту формувалася з урахуванням усіх найменувань каталогу та становила їхню середню вартість. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: завищувати їх на ходові продукти та занижувати на маловживані або ті, які не можна замовляти через сезонність постачання (черешня або абрикоси взимку). Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки.»

    Результатом цих спекуляцій, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, які контролювались однією власницею, незаконно отримали надприбутки на суму понад 733 млн грн. Частина коштів була виведена під виглядом виплати дивідендів та надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям.

    Посадовець МОУ під час підписання договорів «не помічав» махінацій з цінами, чим сприяв роботі схеми.

    Запобігти розкраданню ще 788 млн грн бюджетних коштів допоміг суспільний розголос справи «яєць по 17 грн» та початок досудового розслідування справи — співучасники оборудки знизили ціну на 11 найбільших ходових товарів.
    ❗️НАБУ та САП викрили розкрадання понад 733 млн грн та замах на розтрату 788 млн на закупівлі продуктів харчування для ЗСУ в умовах повномасштабного вторгнення рф — фігурантам оголошено про підозру Про підозру повідомили: ▪️колишньому керівнику Департаменту Міністерства оборони України; ▪️власниці пов’язаних компаній-постачальниць; ▪️двом керівникам компаній-постачальниць; ▪️фізичній особі. Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 (розтрата), ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (замах на розтрату), ч. 3 ст. 209 (легалізація) КК України. «Упродовж 2022-2023 років забезпечення армії продуктами харчування відбувалось через закупівлю так званих комплектів продуктів. Це передбачало можливість замовляти продукти за затвердженим каталогом, який налічував 409 найменувань. Найбільш вживані, як-от овочі, крупи, м'ясо, вода, становили лише 10% асортименту. Решта ж, на кшталт спецій, желатину або ягід замовлялись зрідка або ніколи. Ціна комплекту формувалася з урахуванням усіх найменувань каталогу та становила їхню середню вартість. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: завищувати їх на ходові продукти та занижувати на маловживані або ті, які не можна замовляти через сезонність постачання (черешня або абрикоси взимку). Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки.» Результатом цих спекуляцій, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, які контролювались однією власницею, незаконно отримали надприбутки на суму понад 733 млн грн. Частина коштів була виведена під виглядом виплати дивідендів та надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Посадовець МОУ під час підписання договорів «не помічав» махінацій з цінами, чим сприяв роботі схеми. Запобігти розкраданню ще 788 млн грн бюджетних коштів допоміг суспільний розголос справи «яєць по 17 грн» та початок досудового розслідування справи — співучасники оборудки знизили ціну на 11 найбільших ходових товарів.
    333переглядів
  • Відкрите тренування із українськими чемпіонами 👊

    🥊 13 травня у спортивній школі Sportliko відбудеться відкрите тренування Spartabox із володарем титулу @worldboxingorg Global Арамом Фаніяном @faniyan_aram, екс-чемпіоном світу @wbcboxing у першій напівсередній вазі Віктором Постолом @icemanpostol, керівником @spartabox_faniian_promotions_ Ігорем Фаніяном @faniyanigor та екс-чемпіоном світу @wbaboxingofficial у напівсередній вазі Юрієм Нужненком @yura_nuzhnenko.

    Це потужна мотивація для молодого покоління, шанс перейняти цікавий досвід, зарядитися енергією та надихнутися на власні перемоги! 🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Відкрите тренування із українськими чемпіонами 👊 🥊 13 травня у спортивній школі Sportliko відбудеться відкрите тренування Spartabox із володарем титулу @worldboxingorg Global Арамом Фаніяном @faniyan_aram, екс-чемпіоном світу @wbcboxing у першій напівсередній вазі Віктором Постолом @icemanpostol, керівником @spartabox_faniian_promotions_ Ігорем Фаніяном @faniyanigor та екс-чемпіоном світу @wbaboxingofficial у напівсередній вазі Юрієм Нужненком @yura_nuzhnenko. Це потужна мотивація для молодого покоління, шанс перейняти цікавий досвід, зарядитися енергією та надихнутися на власні перемоги! 🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    607переглядів 1 Поширень
  • Haha
    1
    94переглядів
  • Пропонуємо вам сьогодні відгук на «Книгу судного дня» Конні Вілліс

    Фанати (і не тільки) чекали на цю книгу декілька років, бо між накладом з серії «диван» та анонсом перевидання у серії «Чумацький шлях» пройшло багатенько так часу.

    І по відгуках деяких з читачів це очікування цілком себе виправдало.

    ✨«Він не грішний. Він піклувався про хворих, відпускав гріхи людям, які помирали, ховав небіжчиків. Це Бог нехай просить прощення.»✨

    Ківрін студентка-історик з Оксфорду з 2054 року. На той час вже було віднайдено машину часу, тож вона вмовляє своїх професорів відправити її в Англію 14 ст. Однак, саме в ті часи в Англії вирувала чума, проте час подорожі було обрано до початку епідемії. Ось Ківрін переноситься, а тим часом в її 2054 році починається невідома епідемія. Та й Ківрін чекає багато сюрпризів. 

    Книга побудована так, що ми почергово спостерігаємо то за подіями 2054 року то за 14 століттям. І така перспектива допомагає зрозуміти/переосмислити, декілька моментів. 

    1️⃣ У будь-якому часі й місці та під час будь-яких подій будуть люди, які: будуть вислужуватись коштом інших, пофігістично ставитись до своїх обовʼязків, думати, що вони все знають краще за інших, та паразитувати на тому, що роблять інші люди. І там же будуть люди, які попри все залишаться людьми та будуть робити все, що від них залежить з останніх сил, просто тому, що так треба. 

    2️⃣ Коли ти залишаєшся вірним собі й своїм внутрішнім відчуттям, це ніколи не легко, але завжди приводить тебе туди, куди треба. В процесі, правда, можна отримати багатенько травм. 

    3️⃣ Життя збіса не справедлива штука.

    Персонажі не залишають місця для байдужості, деяких читачів протягувало спектром від «я б йому зараз горлянку та й пожмакала» до «that’s my girl» місцями пробігаючи через «оце ви погано придумали, передумуйте» та «а якого біса, дитині це очевидно, а вам нє?»

    Окремо варто зазначити, що у авторки є ще 2 книги про оксфордських істориків з їх мандрівниками у часі, тож якщо вам сподобається ця історія, можна сміливо вмикати режим почекуна на наступні книги.

    #sci_fi_не_нудно
    Пропонуємо вам сьогодні відгук на «Книгу судного дня» Конні Вілліс Фанати (і не тільки) чекали на цю книгу декілька років, бо між накладом з серії «диван» та анонсом перевидання у серії «Чумацький шлях» пройшло багатенько так часу. І по відгуках деяких з читачів це очікування цілком себе виправдало. ✨«Він не грішний. Він піклувався про хворих, відпускав гріхи людям, які помирали, ховав небіжчиків. Це Бог нехай просить прощення.»✨ Ківрін студентка-історик з Оксфорду з 2054 року. На той час вже було віднайдено машину часу, тож вона вмовляє своїх професорів відправити її в Англію 14 ст. Однак, саме в ті часи в Англії вирувала чума, проте час подорожі було обрано до початку епідемії. Ось Ківрін переноситься, а тим часом в її 2054 році починається невідома епідемія. Та й Ківрін чекає багато сюрпризів.  Книга побудована так, що ми почергово спостерігаємо то за подіями 2054 року то за 14 століттям. І така перспектива допомагає зрозуміти/переосмислити, декілька моментів.  1️⃣ У будь-якому часі й місці та під час будь-яких подій будуть люди, які: будуть вислужуватись коштом інших, пофігістично ставитись до своїх обовʼязків, думати, що вони все знають краще за інших, та паразитувати на тому, що роблять інші люди. І там же будуть люди, які попри все залишаться людьми та будуть робити все, що від них залежить з останніх сил, просто тому, що так треба.  2️⃣ Коли ти залишаєшся вірним собі й своїм внутрішнім відчуттям, це ніколи не легко, але завжди приводить тебе туди, куди треба. В процесі, правда, можна отримати багатенько травм.  3️⃣ Життя збіса не справедлива штука. Персонажі не залишають місця для байдужості, деяких читачів протягувало спектром від «я б йому зараз горлянку та й пожмакала» до «that’s my girl» місцями пробігаючи через «оце ви погано придумали, передумуйте» та «а якого біса, дитині це очевидно, а вам нє?» Окремо варто зазначити, що у авторки є ще 2 книги про оксфордських істориків з їх мандрівниками у часі, тож якщо вам сподобається ця історія, можна сміливо вмикати режим почекуна на наступні книги. #sci_fi_не_нудно
    Like
    Love
    6
    839переглядів
  • Like
    Love
    2
    461переглядів
  • ​​ Валуєвський циркуляр: як московія вчергове намагалась знищити українську мову.

    30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв зі схвалення імператора Олександра II розіслав до цензурних комітетів Києва, Москви і Санкт-Петербурга секретний лист, яким заборонив видання будь-яких книг і підручників українською: релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася.

    Причиною появи Валуєвського циркуляру вважають Січневе повстання 1863 року, в якому до поляків, литовців і білорусів приєдналася і частина українців.

    Іншою причиною називають переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Синоду для отримання дозволу на друк відставним інспектором Ніжинського ліцею Пилипом Морачевським.

    Сам Валуєв мотивував свої дії тим, що
    📝"приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п.

    В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии".

    "Киевский генерал-губернатор находит опасным и вредным выпуск в свет рассматриваемого ныне духовною цензурой перевода на малороссийский язык Нового Завета", - додав у циркулярі Валуєв і постановив:

    📝"пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить".

    "Никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может", - зазначалося в документі.

    Дію Валуєвського циркуляру було розширено так званим Емським указом імператора Олександра ІІ (1876 рік), який практично повністю забороняв видання і ввезення на територію імперії книг українською мовою.

    Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської.

    Тепер в сучасному світі у хворій голові путіна та десятків мільйонів російських імперіалістів все знову заграло новими фарбами. Знову загострення агресивного імперіалізму та заперечення існування України та всього українського.

    Але Україна, українська мова та культура, були, є і будуть.

    ​​ Валуєвський циркуляр: як московія вчергове намагалась знищити українську мову. 30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв зі схвалення імператора Олександра II розіслав до цензурних комітетів Києва, Москви і Санкт-Петербурга секретний лист, яким заборонив видання будь-яких книг і підручників українською: релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася. Причиною появи Валуєвського циркуляру вважають Січневе повстання 1863 року, в якому до поляків, литовців і білорусів приєдналася і частина українців. Іншою причиною називають переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Синоду для отримання дозволу на друк відставним інспектором Ніжинського ліцею Пилипом Морачевським. Сам Валуєв мотивував свої дії тим, що 📝"приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п. В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии". "Киевский генерал-губернатор находит опасным и вредным выпуск в свет рассматриваемого ныне духовною цензурой перевода на малороссийский язык Нового Завета", - додав у циркулярі Валуєв і постановив: 📝"пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить". "Никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может", - зазначалося в документі. Дію Валуєвського циркуляру було розширено так званим Емським указом імператора Олександра ІІ (1876 рік), який практично повністю забороняв видання і ввезення на територію імперії книг українською мовою. Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської. Тепер в сучасному світі у хворій голові путіна та десятків мільйонів російських імперіалістів все знову заграло новими фарбами. Знову загострення агресивного імперіалізму та заперечення існування України та всього українського. Але Україна, українська мова та культура, були, є і будуть.
    403переглядів
  • Нещодавно на аукціоні в інтернеті мені трапилась книжка "Кремінь" Григорія Сагайдака. Я вирішила її купити і прочитати, бо в інтернеті його віршів я не знайшла, а земляк все ж таки)
    Трохи про автора з Вікипедії

    Григорій Іванович Сагайдак народився10 лютого 1925 року в с. Вигурівщина — український поет, педагог, краєзнавець, громадський діяч, дисидент.

    Під час Другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував з 1942 по 1945 рік покарання в концтаборі Маутхаузен.
    З 1945 по 1949 рік служив у лавах Радянської Армії за кордоном (Австрія, Угорщина, НДР).
    Після демобілізації працював на підприємствах міста Києва та навчався в Київському державному університеті на філологічному факультеті.
    Після закінчення в 1970 році університету працював учителем у школі – викладав мову та літературу.

    Займався літературною діяльністю – писав вірші, прозові твори, а також краєзнавчі нариси.
    Публікувався в періодичних виданнях, у збірниках «Боян» та «З облоги ночі». Окремими книгами вийшли романи «Горицвіт із попелу» та «Кремінь».
    Був прийнятий до Спілки письменників України.

    У 1960-1970 роки Григорій Сагайдак збирав у себе вдома національно свідому молодь, де спільно читали та обговорювали історію України Грушевського, Аркаса, самвидав Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Належав до проводу підпільної патріотичної групи. Був репресований.

    Григорій Іванович Сагайдак протягом багатьох років займався активною громадською роботою, був членом Конгресу української інтелігенції та заступником голови Товариства репресованих Ватутінського району міста Києва.

    Помер Григорій Іванович Сагайдак 23 жовтня 2005 року, похований на Лісовому кладовищі Києва.
    Нещодавно на аукціоні в інтернеті мені трапилась книжка "Кремінь" Григорія Сагайдака. Я вирішила її купити і прочитати, бо в інтернеті його віршів я не знайшла, а земляк все ж таки) Трохи про автора з Вікипедії Григорій Іванович Сагайдак народився10 лютого 1925 року в с. Вигурівщина — український поет, педагог, краєзнавець, громадський діяч, дисидент. Під час Другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував з 1942 по 1945 рік покарання в концтаборі Маутхаузен. З 1945 по 1949 рік служив у лавах Радянської Армії за кордоном (Австрія, Угорщина, НДР). Після демобілізації працював на підприємствах міста Києва та навчався в Київському державному університеті на філологічному факультеті. Після закінчення в 1970 році університету працював учителем у школі – викладав мову та літературу. Займався літературною діяльністю – писав вірші, прозові твори, а також краєзнавчі нариси. Публікувався в періодичних виданнях, у збірниках «Боян» та «З облоги ночі». Окремими книгами вийшли романи «Горицвіт із попелу» та «Кремінь». Був прийнятий до Спілки письменників України. У 1960-1970 роки Григорій Сагайдак збирав у себе вдома національно свідому молодь, де спільно читали та обговорювали історію України Грушевського, Аркаса, самвидав Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Належав до проводу підпільної патріотичної групи. Був репресований. Григорій Іванович Сагайдак протягом багатьох років займався активною громадською роботою, був членом Конгресу української інтелігенції та заступником голови Товариства репресованих Ватутінського району міста Києва. Помер Григорій Іванович Сагайдак 23 жовтня 2005 року, похований на Лісовому кладовищі Києва.
    Like
    Love
    4
    674переглядів
  • Уперше українською виходить роман «Бідолашні створіння» — культова книжка шотландського письменника Аласдера Ґрея. Історія надихнула Йоргоса Лантімоса на створення однойменного оскароносного фільму.

    Книжку видає #книголав, і вона — значно більше ніж просто готична фантазія. Це розумна, провокативна й модерна розповідь про владу, тіло і свободу.

    Ґрей написав роман 1992 року, змішуючи в ньому фантастику й соціальну сатиру. Його історія — це інтелектуальна гра зі структурою, жанром і правдою. Автор описує XIX століття й ставить філософські запитання: хто має контроль над жіночим тілом? Яка ціна науки без моралі? Що таке особистість?

    https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/chomu-roman-alasdera-gre...
    Уперше українською виходить роман «Бідолашні створіння» — культова книжка шотландського письменника Аласдера Ґрея. Історія надихнула Йоргоса Лантімоса на створення однойменного оскароносного фільму. Книжку видає #книголав, і вона — значно більше ніж просто готична фантазія. Це розумна, провокативна й модерна розповідь про владу, тіло і свободу. Ґрей написав роман 1992 року, змішуючи в ньому фантастику й соціальну сатиру. Його історія — це інтелектуальна гра зі структурою, жанром і правдою. Автор описує XIX століття й ставить філософські запитання: хто має контроль над жіночим тілом? Яка ціна науки без моралі? Що таке особистість? https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/chomu-roman-alasdera-greya-bidolashni-stvorinnya--ce-bilshe-nizh-prosto-gotichna-kazka/
    ELLE.UA
    Чому роман Аласдера Ґрея «Бідолашні створіння» — це більше ніж просто готична казка
    Історія про фемінізм, науку і божевілля, за якою знятий фільм з Еммою Стоун у головній ролі
    Like
    2
    885переглядів