ДУХ ПОЕЗІЇ
Поезія – це подих світлих мрій,
Це музика, що в серці лунає.
Там у слові існує дух подій,
Тиша в рядках немов оживає.
Це не тільки літери та рими,
А ще вогник, що палає з ними.
Це голос тих, хто самотній нині,
Що не змовкне при скрутній годині.
Поезія будить бурю в душі,
Шукає там, де сховалась пітьма,
Промінь дає там, де світла нема,
Правду несе майже в кожнім вірші.
Поезія потрібна людині,
Це відчуття мурашок по спині,
Її не вб'єш думками чужими,
Бо оживе словами важкими.
Вона творить, завжди оживає
Поет – тільки голос її подій,
Не вмерти їй – душа не вмирає,
Бо над нею не всесвіт головний.
Мирослав Манюк
21.03.2025
ДУХ ПОЕЗІЇ
Поезія – це подих світлих мрій,
Це музика, що в серці лунає.
Там у слові існує дух подій,
Тиша в рядках немов оживає.
Це не тільки літери та рими,
А ще вогник, що палає з ними.
Це голос тих, хто самотній нині,
Що не змовкне при скрутній годині.
Поезія будить бурю в душі,
Шукає там, де сховалась пітьма,
Промінь дає там, де світла нема,
Правду несе майже в кожнім вірші.
Поезія потрібна людині,
Це відчуття мурашок по спині,
Її не вб'єш думками чужими,
Бо оживе словами важкими.
Вона творить, завжди оживає
Поет – тільки голос її подій,
Не вмерти їй – душа не вмирає,
Бо над нею не всесвіт головний.
Мирослав Манюк
21.03.2025
Українська
English
