ПІД ДОЩЕМ
Ми цілувались під дощем,
Співав нам вітер про кохання,
Став світ невидимим плащем,
Де не існує розставання.
І краплі падали з небес,
Як ніжні дотики до скроні,
Вони змивали смуток, стрес,
Даруючи нам світ гармоній.
Ми йшли по вулиці нічній,
Де світло ламп тремтіло тихо,
І в кожнім русі, як вві сні,
Живе кохання та утіха.
Дощ обіймав нас, мов тепло́,
Він шепотів про вічні миті,
І серце в серці розцвіло́,
Щоб назавжди́ разо́м світити.
І пам’ять ніжно берегла
Ті миті, що не знають скону,
Вона, мов зірка, пролягла
У глибину́ душі́ бездонну.
У мріях знову ми удвох,
Де дощ малює світ прозорий,
І кожен подих, кожен крок
Освічують і місяць, й зо́рі.
Ми цілувались під дощем,
Були́ ці миті незабутні,
Разо́м в житті з коханням йдем,
Бо почуття у нас присутні.
26.11.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1052183
ПІД ДОЩЕМ
Ми цілувались під дощем,
Співав нам вітер про кохання,
Став світ невидимим плащем,
Де не існує розставання.
І краплі падали з небес,
Як ніжні дотики до скроні,
Вони змивали смуток, стрес,
Даруючи нам світ гармоній.
Ми йшли по вулиці нічній,
Де світло ламп тремтіло тихо,
І в кожнім русі, як вві сні,
Живе кохання та утіха.
Дощ обіймав нас, мов тепло́,
Він шепотів про вічні миті,
І серце в серці розцвіло́,
Щоб назавжди́ разо́м світити.
І пам’ять ніжно берегла
Ті миті, що не знають скону,
Вона, мов зірка, пролягла
У глибину́ душі́ бездонну.
У мріях знову ми удвох,
Де дощ малює світ прозорий,
І кожен подих, кожен крок
Освічують і місяць, й зо́рі.
Ми цілувались під дощем,
Були́ ці миті незабутні,
Разо́м в житті з коханням йдем,
Бо почуття у нас присутні.
26.11.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1052183
Українська
English
