• РЙ…
    Й додати з цього приводу нема чого…

    Зганяла на пошту.
    Отримувала.
    Надсилала.

    Капустяних оладків насмажила.

    У дворі на горісі сидить шпак та нявчить.
    Котяча зграя витріщається в бік горіха й дивується!:)

    Журавлі вже літали над обійстям.
    Курликали.

    Лелека якось летів.
    Вгггггодований такий!
    Огррррядний!!!

    Піду виконувати вправу №13…

    Ви там як?
    РЙ… Й додати з цього приводу нема чого… Зганяла на пошту. Отримувала. Надсилала. Капустяних оладків насмажила. У дворі на горісі сидить шпак та нявчить. Котяча зграя витріщається в бік горіха й дивується!:) Журавлі вже літали над обійстям. Курликали. Лелека якось летів. Вгггггодований такий! Огррррядний!!! Піду виконувати вправу №13… Ви там як?
    2
    209views
  • Чи ви маєте свого улюбленого волонтера? Чи слідкуєте за його зборами, чи добавили його "банку" в обране, як часто донатите? Діліться своїми думками у коментарях.
    Продовжуємо збір на зарядку
    Ціль: 80 000 ₴
    https://send.monobank.ua/jar/9ijx76dVWY
    5375411208622246
    Чи ви маєте свого улюбленого волонтера? Чи слідкуєте за його зборами, чи добавили його "банку" в обране, як часто донатите? Діліться своїми думками у коментарях. Продовжуємо збір на зарядку 🎯 Ціль: 80 000 ₴ 🔗 https://send.monobank.ua/jar/9ijx76dVWY 💳 5375411208622246
    1
    219views
  • https://youtu.be/XoblGvXUKi8?si=kYOTDp1yqz3UEJAk
    https://youtu.be/XoblGvXUKi8?si=kYOTDp1yqz3UEJAk
    207views
  • 9
    634views
  • 1
    271views
  • 1
    365views 9Plays
  • Проста геометрія
    Проста геометрія
    1
    76views
  • Святвечір

    Різдво Христове — одна з небагатьох святкових подій, переддень якої теж вважається святковим днем. 25 грудня настає Різдво за григоріанським та новоюліанським календарем, а передує йому дуже романтичне, світле та багате на традиції свято. Воно має назву Святий Вечір (Святвечір, Свята Вечеря). Християни західної традиції та більшість церков східного обряду відзначають Святвечір 24 грудня. Цей день — останній у чотиритижневому періоді передріздвяного Адвенту, який допомагає налаштуватися та підготуватися до Різдва.

    Святкування народження Ісуса Христа
    Пройшло багато часу, доки день народження Ісуса Христа став християнським святом. Спочатку святкували лише день його воскресіння. Лише в 336 році 25 грудня стало святом Різдва Христового. Спершу це відбулося в Римській імперії, а згодом традиція розповсюдилася на інші країни. Відповідно, переддень Різдва святкували 24 грудня.

    Перша згадка про Святвечір та Різдво в Русі належить до X століття, але лише з плином часу сформувалися традиції, які дійшли до наших часів, наприклад, вертеп та прикрашання ялинки.

    Святкова ялинка та вертеп
    Вертепом називали скриню чи коробку з фігурками, що відтворювали події у Віфлеємі, коли народився Ісус. Пізніше вертеп набув різноманітності — він міг бути ляльковим, з рухомими або статичними персонажами; а міг бути й живим, у якому ролі біблійних персонажів виконували актори. Вертеп вигадав у XIII столітті Святий Франциск — відомий проповідник християнства.

    Ідея прикрашати різдвяне дерево має походження з Німеччини — ялинку там вбирали свічками, яблуками та шестикутною зіркою. Пізніше стали використовувати солодощі, горіхи та штучні прикраси. До початку XX століття ялинка та вертеп стали обов’язковими символами Святої Вечері.

    Переддень Різдва гармонійно сполучає в собі релігійні вірування з давніми народними традиціями. Відомо, що колядування — це відгомін поклоніння богу Сонця, яке саме в цей період — після зимового сонцевороту — починає набирати силу. Колядуючи, молоді люди вдягали маски, рядилися в хутро тварин та заходили до дворів, співаючи святкових пісень з побажаннями добробуту господарям.

    Церковні служителі вважали колядування язичницьким звичаєм та засуджували його. З часом колядування не зникло, але колядників стало менше і вони навідують лише друзів, родичів та близьких сусідів.

    За часів Радянського Союзу Святий Вечір, так само, як і Різдво, був забороненим святом. Релігійна складова для влади була неприйнятною, тож її замінили на святкування Нового Року, яке мало в собі деякі різдвяні атрибути, наприклад, ялинку. Та народ все одно зберіг прадавні традиції, і Святвечір не переставав бути урочистою, важливою подією для людей і в селах, і в містах.

    Після здобуття незалежності в нашій країні Різдво — офіційне свято, а Святий Вечір — важлива й незмінна частина цієї події. У липні 2023 року Верховна Рада України прийняла закон про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня.

    Віряни займаються благодійністю, допомагають нужденним, ходять на церковні служби та прикрашають житло.

    Зазвичай прибиранням оселі до свята займається вся родина. Встановлюють ялинку, вішають різдвяні вінки з хвойних гілочок, готують святкові подарунки.

    Надвечір 24 грудня родини збираються разом та очікують на появу першої зірки. Вона є символом власне Вифлеємської зірки, що вказала шлях до Ісуса мудрецям з подарунками. Потім усі сідають за святковий стіл.

    Спершу читають Євангельський уривок та заспівують першу колядку. За тим всі родичі повинні скуштувати різдвяну облатку — прісний хлібець, який розділяють на частини. Цей хліб освячується в церкві під час Адвенту та є символом прийдешнього свята. На столі — дванадцять пісних страв, а під скатертиною – сіно, як символ ясел, де лежав новонароджений Ісус.

    Подарунки дарують один одному саме у Святвечір — вони є символом дарів, що принесли немовляті Ісусу древні мудреці.

    Коли годинник показує північ, люди відкривають вікна, щоб дух Різдва увійшов в оселю.

    Під кінець Святвечора родини збираються до церкви на святкове богослужіння. Це означає, що Різдво нарешті настало.
    Святвечір Різдво Христове — одна з небагатьох святкових подій, переддень якої теж вважається святковим днем. 25 грудня настає Різдво за григоріанським та новоюліанським календарем, а передує йому дуже романтичне, світле та багате на традиції свято. Воно має назву Святий Вечір (Святвечір, Свята Вечеря). Християни західної традиції та більшість церков східного обряду відзначають Святвечір 24 грудня. Цей день — останній у чотиритижневому періоді передріздвяного Адвенту, який допомагає налаштуватися та підготуватися до Різдва. Святкування народження Ісуса Христа Пройшло багато часу, доки день народження Ісуса Христа став християнським святом. Спочатку святкували лише день його воскресіння. Лише в 336 році 25 грудня стало святом Різдва Христового. Спершу це відбулося в Римській імперії, а згодом традиція розповсюдилася на інші країни. Відповідно, переддень Різдва святкували 24 грудня. Перша згадка про Святвечір та Різдво в Русі належить до X століття, але лише з плином часу сформувалися традиції, які дійшли до наших часів, наприклад, вертеп та прикрашання ялинки. Святкова ялинка та вертеп Вертепом називали скриню чи коробку з фігурками, що відтворювали події у Віфлеємі, коли народився Ісус. Пізніше вертеп набув різноманітності — він міг бути ляльковим, з рухомими або статичними персонажами; а міг бути й живим, у якому ролі біблійних персонажів виконували актори. Вертеп вигадав у XIII столітті Святий Франциск — відомий проповідник християнства. Ідея прикрашати різдвяне дерево має походження з Німеччини — ялинку там вбирали свічками, яблуками та шестикутною зіркою. Пізніше стали використовувати солодощі, горіхи та штучні прикраси. До початку XX століття ялинка та вертеп стали обов’язковими символами Святої Вечері. Переддень Різдва гармонійно сполучає в собі релігійні вірування з давніми народними традиціями. Відомо, що колядування — це відгомін поклоніння богу Сонця, яке саме в цей період — після зимового сонцевороту — починає набирати силу. Колядуючи, молоді люди вдягали маски, рядилися в хутро тварин та заходили до дворів, співаючи святкових пісень з побажаннями добробуту господарям. Церковні служителі вважали колядування язичницьким звичаєм та засуджували його. З часом колядування не зникло, але колядників стало менше і вони навідують лише друзів, родичів та близьких сусідів. За часів Радянського Союзу Святий Вечір, так само, як і Різдво, був забороненим святом. Релігійна складова для влади була неприйнятною, тож її замінили на святкування Нового Року, яке мало в собі деякі різдвяні атрибути, наприклад, ялинку. Та народ все одно зберіг прадавні традиції, і Святвечір не переставав бути урочистою, важливою подією для людей і в селах, і в містах. Після здобуття незалежності в нашій країні Різдво — офіційне свято, а Святий Вечір — важлива й незмінна частина цієї події. У липні 2023 року Верховна Рада України прийняла закон про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня. Віряни займаються благодійністю, допомагають нужденним, ходять на церковні служби та прикрашають житло. Зазвичай прибиранням оселі до свята займається вся родина. Встановлюють ялинку, вішають різдвяні вінки з хвойних гілочок, готують святкові подарунки. Надвечір 24 грудня родини збираються разом та очікують на появу першої зірки. Вона є символом власне Вифлеємської зірки, що вказала шлях до Ісуса мудрецям з подарунками. Потім усі сідають за святковий стіл. Спершу читають Євангельський уривок та заспівують першу колядку. За тим всі родичі повинні скуштувати різдвяну облатку — прісний хлібець, який розділяють на частини. Цей хліб освячується в церкві під час Адвенту та є символом прийдешнього свята. На столі — дванадцять пісних страв, а під скатертиною – сіно, як символ ясел, де лежав новонароджений Ісус. Подарунки дарують один одному саме у Святвечір — вони є символом дарів, що принесли немовляті Ісусу древні мудреці. Коли годинник показує північ, люди відкривають вікна, щоб дух Різдва увійшов в оселю. Під кінець Святвечора родини збираються до церкви на святкове богослужіння. Це означає, що Різдво нарешті настало.
    1Kviews
  • #дати #свята
    Міжнародний день прийняття: символ того, що обмеження існують лише в думках
    ​20 січня світ відзначає Міжнародний день прийняття (International Day of Acceptance). Це не просто чергова дата в календарі, а день пам’яті та боротьби за гідність людей з інвалідністю. Символом цього дня є блакитна стрічка у формі візка, яка нагадує: фізичні особливості не мають бути перепоною для повноцінного життя в суспільстві.

    ​Історія цього дня розпочалася з Енні Гопкінс — надзвичайної жінки, яка народилася зі складною хворобою, але відмовилася бути жертвою. Вона заснувала бренд "3E Love" (Embrace, Educate, Empower — Приймати, Навчати, Надавати сили), щоб змінити сприйняття інвалідності. Після її передчасної смерті у 2009 році її брат та друзі заснували цей день, аби поширювати ідею соціального прийняття замість жалю.

    ​Для України цей день сьогодні має особливе, болюче і водночас важливе значення. Через російську агресію кількість людей з інвалідністю в нашій країні зростає щодня. Ветерани, які втратили кінцівки на фронті, та цивільні, що постраждали від обстрілів, потребують не співчутливих поглядів, а безбар’єрного простору, інклюзивних робочих місць та рівних можливостей. Прийняття — це не про те, щоб «помічати», а про те, щоб не створювати штучних бар’єрів там, де їх не має бути.

    ​Сьогоднішній день — це заклик до кожного з нас: виховувати в собі культуру поваги. Це про пандуси, які мають правильний кут нахилу, про інклюзивну освіту і про те, що людина на протезі чи у візку — це передусім особистість, професіонал і громадянин. Змінюючи своє ставлення, ми будуємо суспільство, де кожен відчуває себе вдома.
    #дати #свята Міжнародний день прийняття: символ того, що обмеження існують лише в думках ♿🦾 ​20 січня світ відзначає Міжнародний день прийняття (International Day of Acceptance). Це не просто чергова дата в календарі, а день пам’яті та боротьби за гідність людей з інвалідністю. Символом цього дня є блакитна стрічка у формі візка, яка нагадує: фізичні особливості не мають бути перепоною для повноцінного життя в суспільстві. 💙🌍 ​Історія цього дня розпочалася з Енні Гопкінс — надзвичайної жінки, яка народилася зі складною хворобою, але відмовилася бути жертвою. Вона заснувала бренд "3E Love" (Embrace, Educate, Empower — Приймати, Навчати, Надавати сили), щоб змінити сприйняття інвалідності. Після її передчасної смерті у 2009 році її брат та друзі заснували цей день, аби поширювати ідею соціального прийняття замість жалю. 🕊️✨ ​Для України цей день сьогодні має особливе, болюче і водночас важливе значення. Через російську агресію кількість людей з інвалідністю в нашій країні зростає щодня. Ветерани, які втратили кінцівки на фронті, та цивільні, що постраждали від обстрілів, потребують не співчутливих поглядів, а безбар’єрного простору, інклюзивних робочих місць та рівних можливостей. Прийняття — це не про те, щоб «помічати», а про те, щоб не створювати штучних бар’єрів там, де їх не має бути. 🏗️🇺🇦 ​Сьогоднішній день — це заклик до кожного з нас: виховувати в собі культуру поваги. Це про пандуси, які мають правильний кут нахилу, про інклюзивну освіту і про те, що людина на протезі чи у візку — це передусім особистість, професіонал і громадянин. Змінюючи своє ставлення, ми будуємо суспільство, де кожен відчуває себе вдома. 🤝🏙️
    1
    216views
  • 2
    776views