https://youtu.be/erbrPu6hdTY?si=-xNYnTc_cFdP9hV9

#new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Іван Люленов - Теплих вечорів (2025) https://www.youtube.com/watch?v=pAUOrs9Cybk

#історія #події 💔 Втрата Столиці: Евакуація Уряду ЗУНР до Тернополя (1918) 21 листопада 1918 року — це день, сповнений трагізму та рішучості в історії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Ця дата ознаменувала не поразку, а лише втрату тимчасової столиці і початок нового, складнішого етапу боротьби за незалежність. ⚔️ Падіння Львова Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 року, Львів став центром запеклих Польсько-українських боїв. Українські війська (УГА) тримали оборону міста, де розташовувався Державний Секретаріат (уряд) на чолі з Костем Левицьким. Проте, через брак зброї, людських резервів та постійний тиск польських формувань, утримати стратегічно важливий центр Галичини виявилося неможливо. Саме в ніч на 21 листопада 1918 року Українська Галицька Армія була змушена здійснити організований відступ зі Львова, щоб зберегти основні сили для подальшої боротьби. ➡️ Переїзд Державного Секретаріату Слідом за військовим командуванням, 21 листопада розпочалася евакуація Державного Секретаріату та інших найважливіших державних установ. Новою тимчасовою столицею ЗУНР було обрано Тернопіль. 🚉 Це рішення мало критичне значення: * Збереження державності: Незважаючи на втрату столиці, уряд не був розгромлений чи полонений. Він зберіг свою структуру та легітимність, продемонструвавши, що державність ЗУНР існує не лише у Львові. 🏛️ * Продовження боротьби: Переїзд дозволив уряду продовжити керувати військами, мобілізувати ресурси та підтримувати дипломатичні контакти, що було неможливо під час облоги. 💡 Символ Незламності Евакуація 21 листопада 1918 року стала символом незламності української влади. Уряд ЗУНР перетворився на "мандрівний" (пізніше він переїжджав до Станіславова, нині Івано-Франківськ), але продовжував функціонувати протягом майже року, доводячи, що ідея незалежної української держави була сильнішою за будь-яку окупацію. Цей досвід став важливим уроком для українського державотворення. 🇺🇦

https://youtu.be/SELgXzcrM6I?si=3TVbwkxaXzL-1pl_

⛸🔥 Юні українці та українки тріумфували на міжнародному турнірі з фігурного катання у Польщі 🥇 Серед юніорок Софія Римшина за коротку програму отримала 55,47 бала, довільну - 105,26, і з сумою 160,73 перемогла на турнірі, відірвавшись на трохи більше 15 балів від представниці Італії, яка посіла 2 місце. 🥇 Чемпіоном у змаганнях серед юніорів став Єгор Курцев. Українець виграв обидві програми (67,26 та 133,57) та, набравши за свій виступ у сумі 200,83 зі значним відривом у понад 32 бали від найближчого суперника, здобув золоту нагороду. 🥇🥇 У категорії Advanced Novice з результатом 91,11 бала переміг Марк Лисиченко. Серед дівчат Advanced Novice B чемпіонкою стала Майя Богдан (97,02). #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Якщо ви бачите, що людина тікає від ТЦК, потрібно їй поставити підніжку, а ТЦК — подякувати за роботу, — волонтерка Мінаєва. Вона також думає створити петицію щодо озброєння ТЦК. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

https://youtube.com/shorts/PFiRAU3H-Bs?si=GLLgjmWPvRf3YqJ_

На фронті загинув військовий з Одеської області Андрій Яцеленко. Свій останній бій Герой прийняв 22 вересня 2023 року на Запоріжжі #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=45898

РАНОК ПІСЛЯ НОЧІ Була́ тривога, сльо́зи, біль, Не знала я чи зможу встати, В думках, неначе заметіль, Не стала Бога проклинати. І тиша в серці, наче ніч, Вкраїна-ненька вся у ранах, Торкавсь, напевно, Ангел пліч, Аби не втілив ворог плани. Війна гірка, як хліб без рук, Щоразу сльо́зи землю ро́шать, Ми при житті зазнали мук, Нас вороги щораз тривожать. Минула ніч, як тінь, гірка, В очах – і розпач, і – тривога, Та в серці – кри́ла, мов ріка, Що прагне вийти до порога. Я йду крізь темряву і страх, Хоч все розбито на уламки, У вірі сила – не в книжках, В молитві, яка го́їть ранки. Я чую голос тих, хто впав, Він кличе жити, не здаватись, Бо їхня жертва – то причал, Де ми вчимося підніматись. І крок за кроком йду вперед, Хоч тінь війни мене тримає, Та в серці з вогнища намет, Що навіть ніч не подолає. І серед вибухів і зла Я вірю – сонце знов засяє, Бо кожна ніч колись пройшла, І ранок душу обіймає. 02.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1052582