Українська
English
12 червня 2025 року на війні проти російських окупантів поклав життя за Україну Віталій Ванкевич — син Львівщини, педагог, спортсмен, воїн.
Коли Віталію виповнилося лише 18, він вперше став на захист рідної землі. З квітня 2014-го пішов боронити Донеччину в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. А коли росія розпочала повномасштабне вторгнення — знову взяв у руки зброю. Цього разу — як старший стрілець і командир розвідувального взводу у 45-й окремій артилерійській бригад з позивним «Фізрук».
Але між бойовими ротаціями Віталій був тим, кого діти кличуть «Тренер». Його серце належало спорту. У рідному Шептицькому він працював учителем фізкультури в місцевій гімназії, тренував юнацьку команду у ДЮСШ №2, грав у футзал, був асистентом арбітра на обласних футбольних змаганнях.
Колеги знали Віталія як людину великого серця та відданості своїй справі. У ДЮСШ №2 згадують: «Він не лише виховував юних спортсменів, а й став справжнім прикладом мужності, гідності та любові до Батьківщини. Ми запам’ятаємо Віталіка як щирого, доброго, енергійного, завжди з посмішкою та вогником в очах».
Мрією Віталія Ванкевича було залучити до занять спортом військовослужбовців, учасників бойових дій та ветеранів війни, оскільки він вважав фізичну активність одним з основних засобів фізичної та ментальної реабілітації. Він любив спортивні ігри, вірячи, що в них задовольняються фізичні та духовні потреби людини, формуються розум та вольові якості.
Життя Віталія — це приклад того, як гармонійно поєднуються тіло і дух, воля і людяність, гра і боротьба. Його смерть — ще одне нагадування, що Україна платить найвищу ціну в цій війні, втрачаючи найкращих своїх синів та доньок.
Вічна пам’ять Герою!
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
Коли Віталію виповнилося лише 18, він вперше став на захист рідної землі. З квітня 2014-го пішов боронити Донеччину в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. А коли росія розпочала повномасштабне вторгнення — знову взяв у руки зброю. Цього разу — як старший стрілець і командир розвідувального взводу у 45-й окремій артилерійській бригад з позивним «Фізрук».
Але між бойовими ротаціями Віталій був тим, кого діти кличуть «Тренер». Його серце належало спорту. У рідному Шептицькому він працював учителем фізкультури в місцевій гімназії, тренував юнацьку команду у ДЮСШ №2, грав у футзал, був асистентом арбітра на обласних футбольних змаганнях.
Колеги знали Віталія як людину великого серця та відданості своїй справі. У ДЮСШ №2 згадують: «Він не лише виховував юних спортсменів, а й став справжнім прикладом мужності, гідності та любові до Батьківщини. Ми запам’ятаємо Віталіка як щирого, доброго, енергійного, завжди з посмішкою та вогником в очах».
Мрією Віталія Ванкевича було залучити до занять спортом військовослужбовців, учасників бойових дій та ветеранів війни, оскільки він вважав фізичну активність одним з основних засобів фізичної та ментальної реабілітації. Він любив спортивні ігри, вірячи, що в них задовольняються фізичні та духовні потреби людини, формуються розум та вольові якості.
Життя Віталія — це приклад того, як гармонійно поєднуються тіло і дух, воля і людяність, гра і боротьба. Його смерть — ще одне нагадування, що Україна платить найвищу ціну в цій війні, втрачаючи найкращих своїх синів та доньок.
Вічна пам’ять Герою!
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
12 червня 2025 року на війні проти російських окупантів поклав життя за Україну Віталій Ванкевич — син Львівщини, педагог, спортсмен, воїн.
Коли Віталію виповнилося лише 18, він вперше став на захист рідної землі. З квітня 2014-го пішов боронити Донеччину в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. А коли росія розпочала повномасштабне вторгнення — знову взяв у руки зброю. Цього разу — як старший стрілець і командир розвідувального взводу у 45-й окремій артилерійській бригад з позивним «Фізрук».
Але між бойовими ротаціями Віталій був тим, кого діти кличуть «Тренер». Його серце належало спорту. У рідному Шептицькому він працював учителем фізкультури в місцевій гімназії, тренував юнацьку команду у ДЮСШ №2, грав у футзал, був асистентом арбітра на обласних футбольних змаганнях.
Колеги знали Віталія як людину великого серця та відданості своїй справі. У ДЮСШ №2 згадують: «Він не лише виховував юних спортсменів, а й став справжнім прикладом мужності, гідності та любові до Батьківщини. Ми запам’ятаємо Віталіка як щирого, доброго, енергійного, завжди з посмішкою та вогником в очах».
Мрією Віталія Ванкевича було залучити до занять спортом військовослужбовців, учасників бойових дій та ветеранів війни, оскільки він вважав фізичну активність одним з основних засобів фізичної та ментальної реабілітації. Він любив спортивні ігри, вірячи, що в них задовольняються фізичні та духовні потреби людини, формуються розум та вольові якості.
Життя Віталія — це приклад того, як гармонійно поєднуються тіло і дух, воля і людяність, гра і боротьба. Його смерть — ще одне нагадування, що Україна платить найвищу ціну в цій війні, втрачаючи найкращих своїх синів та доньок.
Вічна пам’ять Герою!
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
753переглядів
