🇦🇷🇦🇷У Калькутті, Індія, встановили нову статую Ліонеля Мессі заввишки приблизно 70 футів, на якій він зображений із трофеєм Чемпіона світу😳
#World_Football #football #European_football @European_football
#футбол_football #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ГРАЦІЯ І КРАСА

🇺🇦🇪🇸Віктор Циганков став героєм матчу за «Жирону» проти «Реала Сосьєдад»

Український вінгер спочатку зрівняв рахунок на 76-й хвилині, а вже на 84-й оформив дубль, вивівши свою команду вперед — 2:1💪

Для Циганкова це другий і третій голи в нинішньому розіграші чемпіонату Іспанії🔥
#World_Football #football #European_football @European_football
#футбол_football #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу.
Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот.

Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався.

Жодних травм. Жодної хвороби.
Лише голод.
Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди.

Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає.

Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися.

Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося…
доки величезні груди остаточно не завмерли.

Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу.
Жодного шматочка їжі.
Лише солона вода і трохи водоростей.

В експедиційному журналі з’явився запис:
«Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує».

Цей ведмідь не мав імені.
Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням».

Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного.

Зі сторінки Леся Паладич

Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу.
Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот.

Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався.

Жодних травм. Жодної хвороби.
Лише голод.
Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди.

Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає.

Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися.

Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося…
доки величезні груди остаточно не завмерли.

Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу.
Жодного шматочка їжі.
Лише солона вода і трохи водоростей.

В експедиційному журналі з’явився запис:
«Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує».

Цей ведмідь не мав імені.
Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням».

Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного.

Зі сторінки Леся Паладич