Українська
English
Доброго ранку! І на випадок, якщо я вас більше не побачу - добрий день, добрий вечір та доброї ночі! Це Трумен Бербанк, і сьогодні я поділюся цікавими соціальними експериментами, які відкривають нові горизонти у розумінні людської поведінки та психології. Отже, поїхали:
Ефект гало ✨: Давня грецька «калокагатія» передбачала, що красиві люди — добрі люди. Сучасні психологи виявили, що зовнішня привабливість часто схиляє нас до того, щоб сприймати людину як розумну чи моральну. Перше враження впливає сильніше, ніж здається.
Когнітивний дисонанс 💭: Експеримент Фестингера показав, як протиріччя між переконанням і реальністю викликає дискомфорт. Учасники отримували грошову винагороду за брехню, і ті, хто отримав меншу суму, у більшій кількості випадків виправдовували брехню для себе, знижуючи внутрішнє протиріччя.
Експеримент «Літній табір» Шерифа 🏕: У таборі Шериф розділив дітей на дві групи, створивши між ними суперництво. Конфлікт, що виник, вдалося вирішити лише завдяки спільній задачі, яка вимагала спільної роботи обох груп.
Тюремний експеримент Зімбардо 🔒: Професор Зімбардо створив імпровізовану в’язницю, розділивши учасників на «охоронців» і «ув’язнених». Ці ролі швидко змінили їхню поведінку: «охоронці» стали агресивними, а «ув’язнені» — пригніченими. Експеримент довелося припинити достроково.
Експеримент Мілґрема ⚡: Мілгрем перевірив здатність підкорятися авторитету. Учасникам казали карати «піддослідних» за неправильні відповіді електричними розрядами. Попри біль «жертви», більшість людей продовжувала карати інших через тиск експериментатора.
Ефект помилкового консенсусу 🤔: Цей експеримент показав, що ми часто думаємо, ніби більшість людей поділяють наші думки. Люди схильні вважати, що інші мають такі ж цінності, що може викликати подив чи навіть ворожість, коли зустрічаються інші точки зору.
Теорія соціальної ідентичності Тешфела 🧑🤝🧑: Психолог Тешфел досліджував, як людина ідентифікує себе в групі. Люди знаходять групи за інтересами та поступово приймають її цінності, або ж відходять, якщо ідеали не збігаються.
Ефект свідка 👀: Після вбивства Кітті Дженовезе дослідники з’ясували, що присутність багатьох свідків знижує шанси на допомогу. Люди часто чекають, що інші втрутяться, особливо якщо ніхто не подає сигналу тривоги. Коли є лише один свідок, він більш ймовірно втрутиться та надасть допомогу.
Експеримент Аша 📝: Соломон Аш перевіряв, як впливає думка групи на індивідуальні переконання. Учасники мали відповісти, яка з ліній на зображенні збігається за розміром з еталоном. У кожній групі усі учасники, окрім одного, були підставними й навмисно вказували на неправильний варіант. Під впливом групи піддослідні погоджувалася з неправильною відповіддю.
Ось так! Ці експерименти показують, наскільки несподівано й неоднозначно ми можемо діяти. Інколи ми підсвідомо підкорюємося, інколи не хочемо бути в меншості — а іноді просто покладаємося на інстинкти!
Завжди ваш,
Трумен
#fan_art #супер_факт
Ефект гало ✨: Давня грецька «калокагатія» передбачала, що красиві люди — добрі люди. Сучасні психологи виявили, що зовнішня привабливість часто схиляє нас до того, щоб сприймати людину як розумну чи моральну. Перше враження впливає сильніше, ніж здається.
Когнітивний дисонанс 💭: Експеримент Фестингера показав, як протиріччя між переконанням і реальністю викликає дискомфорт. Учасники отримували грошову винагороду за брехню, і ті, хто отримав меншу суму, у більшій кількості випадків виправдовували брехню для себе, знижуючи внутрішнє протиріччя.
Експеримент «Літній табір» Шерифа 🏕: У таборі Шериф розділив дітей на дві групи, створивши між ними суперництво. Конфлікт, що виник, вдалося вирішити лише завдяки спільній задачі, яка вимагала спільної роботи обох груп.
Тюремний експеримент Зімбардо 🔒: Професор Зімбардо створив імпровізовану в’язницю, розділивши учасників на «охоронців» і «ув’язнених». Ці ролі швидко змінили їхню поведінку: «охоронці» стали агресивними, а «ув’язнені» — пригніченими. Експеримент довелося припинити достроково.
Експеримент Мілґрема ⚡: Мілгрем перевірив здатність підкорятися авторитету. Учасникам казали карати «піддослідних» за неправильні відповіді електричними розрядами. Попри біль «жертви», більшість людей продовжувала карати інших через тиск експериментатора.
Ефект помилкового консенсусу 🤔: Цей експеримент показав, що ми часто думаємо, ніби більшість людей поділяють наші думки. Люди схильні вважати, що інші мають такі ж цінності, що може викликати подив чи навіть ворожість, коли зустрічаються інші точки зору.
Теорія соціальної ідентичності Тешфела 🧑🤝🧑: Психолог Тешфел досліджував, як людина ідентифікує себе в групі. Люди знаходять групи за інтересами та поступово приймають її цінності, або ж відходять, якщо ідеали не збігаються.
Ефект свідка 👀: Після вбивства Кітті Дженовезе дослідники з’ясували, що присутність багатьох свідків знижує шанси на допомогу. Люди часто чекають, що інші втрутяться, особливо якщо ніхто не подає сигналу тривоги. Коли є лише один свідок, він більш ймовірно втрутиться та надасть допомогу.
Експеримент Аша 📝: Соломон Аш перевіряв, як впливає думка групи на індивідуальні переконання. Учасники мали відповісти, яка з ліній на зображенні збігається за розміром з еталоном. У кожній групі усі учасники, окрім одного, були підставними й навмисно вказували на неправильний варіант. Під впливом групи піддослідні погоджувалася з неправильною відповіддю.
Ось так! Ці експерименти показують, наскільки несподівано й неоднозначно ми можемо діяти. Інколи ми підсвідомо підкорюємося, інколи не хочемо бути в меншості — а іноді просто покладаємося на інстинкти!
Завжди ваш,
Трумен
#fan_art #супер_факт
Доброго ранку! І на випадок, якщо я вас більше не побачу - добрий день, добрий вечір та доброї ночі! Це Трумен Бербанк, і сьогодні я поділюся цікавими соціальними експериментами, які відкривають нові горизонти у розумінні людської поведінки та психології. Отже, поїхали:
Ефект гало ✨: Давня грецька «калокагатія» передбачала, що красиві люди — добрі люди. Сучасні психологи виявили, що зовнішня привабливість часто схиляє нас до того, щоб сприймати людину як розумну чи моральну. Перше враження впливає сильніше, ніж здається.
Когнітивний дисонанс 💭: Експеримент Фестингера показав, як протиріччя між переконанням і реальністю викликає дискомфорт. Учасники отримували грошову винагороду за брехню, і ті, хто отримав меншу суму, у більшій кількості випадків виправдовували брехню для себе, знижуючи внутрішнє протиріччя.
Експеримент «Літній табір» Шерифа 🏕: У таборі Шериф розділив дітей на дві групи, створивши між ними суперництво. Конфлікт, що виник, вдалося вирішити лише завдяки спільній задачі, яка вимагала спільної роботи обох груп.
Тюремний експеримент Зімбардо 🔒: Професор Зімбардо створив імпровізовану в’язницю, розділивши учасників на «охоронців» і «ув’язнених». Ці ролі швидко змінили їхню поведінку: «охоронці» стали агресивними, а «ув’язнені» — пригніченими. Експеримент довелося припинити достроково.
Експеримент Мілґрема ⚡: Мілгрем перевірив здатність підкорятися авторитету. Учасникам казали карати «піддослідних» за неправильні відповіді електричними розрядами. Попри біль «жертви», більшість людей продовжувала карати інших через тиск експериментатора.
Ефект помилкового консенсусу 🤔: Цей експеримент показав, що ми часто думаємо, ніби більшість людей поділяють наші думки. Люди схильні вважати, що інші мають такі ж цінності, що може викликати подив чи навіть ворожість, коли зустрічаються інші точки зору.
Теорія соціальної ідентичності Тешфела 🧑🤝🧑: Психолог Тешфел досліджував, як людина ідентифікує себе в групі. Люди знаходять групи за інтересами та поступово приймають її цінності, або ж відходять, якщо ідеали не збігаються.
Ефект свідка 👀: Після вбивства Кітті Дженовезе дослідники з’ясували, що присутність багатьох свідків знижує шанси на допомогу. Люди часто чекають, що інші втрутяться, особливо якщо ніхто не подає сигналу тривоги. Коли є лише один свідок, він більш ймовірно втрутиться та надасть допомогу.
Експеримент Аша 📝: Соломон Аш перевіряв, як впливає думка групи на індивідуальні переконання. Учасники мали відповісти, яка з ліній на зображенні збігається за розміром з еталоном. У кожній групі усі учасники, окрім одного, були підставними й навмисно вказували на неправильний варіант. Під впливом групи піддослідні погоджувалася з неправильною відповіддю.
Ось так! Ці експерименти показують, наскільки несподівано й неоднозначно ми можемо діяти. Інколи ми підсвідомо підкорюємося, інколи не хочемо бути в меншості — а іноді просто покладаємося на інстинкти!
Завжди ваш,
Трумен
#fan_art #супер_факт
1Kviews
