Пів світу плаче, пів світу скаче...
Таке життя.
Хтось в камуфляжі, а хтось в Версаче,
Не відкриття.
Хтось помирає, хтось заробляє,
На цій війні.
Отут вже кожен сам обирає,
Що у ціні.
Для когось воля – щаслива доля,
Для когось страх.
Хтось в повен зріст посеред поля,
Хтось по ярах...
Хтось мовчки робить не горлопанить,
Хтось лиш кричить.
Один лікує, а інший ранить,
Коли мовчить.
Хтось розуміє, хтось не уміє
Пізнати суть.
Хтось геть заслабне, а хтось зміцніє,
Пройшовши путь.
Комусь для щастя достатньо промінь,
Комусь весь світ.
Когось потопить весняна повінь,
Хтось зробить пліт.
Для когось в радість зустріти старість,
Дожити день.
Хтось вірить в долю, а хтось в реальність,
Одну лишень.
І всі звемося людьми неначе,
Не відкриття.
Пів світу плаче, пів світу скаче,
Таке життя.
©️ Галина Момот
Пів світу плаче, пів світу скаче...
Таке життя.
Хтось в камуфляжі, а хтось в Версаче,
Не відкриття.
Хтось помирає, хтось заробляє,
На цій війні.
Отут вже кожен сам обирає,
Що у ціні.
Для когось воля – щаслива доля,
Для когось страх.
Хтось в повен зріст посеред поля,
Хтось по ярах...
Хтось мовчки робить не горлопанить,
Хтось лиш кричить.
Один лікує, а інший ранить,
Коли мовчить.
Хтось розуміє, хтось не уміє
Пізнати суть.
Хтось геть заслабне, а хтось зміцніє,
Пройшовши путь.
Комусь для щастя достатньо промінь,
Комусь весь світ.
Когось потопить весняна повінь,
Хтось зробить пліт.
Для когось в радість зустріти старість,
Дожити день.
Хтось вірить в долю, а хтось в реальність,
Одну лишень.
І всі звемося людьми неначе,
Не відкриття.
Пів світу плаче, пів світу скаче,
Таке життя.
©️ Галина Момот
Українська
English
