#Київщина: у полі сапери ДСНС вилучили бойову частину російської ракети Х-101 Фахівці Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України перевезли її для подальшого безпечного знищення. Шановні громадяни! Якщо ви побачили уламки збитої ракети чи БпЛА, не підходьте і не торкайтеся. Негайно телефонуйте 101! Бережіть себе🙏 #Kyiv #Новини_Київ_Київщина #News_Kyiv #News_Ukraine @Новини_news @world_news #news @Brovary #Київщина

https://youtu.be/2q1vvoe6AdE?si=m9a5ADIfNBrbUi5f

Хвіттерські з'ясували, як розмножуються автомобілі Tesla😁 Так і з'явилася безпілотна вантажівка🌚

#мистецтво Злата Шишман «Коли все розквітає» 2025 рік

#поезія От би отакою дорогою - і у дитинство. Туди, де ще є дід і баба. Де мама молода. Де я гасаю від ранку до ночі неасфальтованими вулицями, розбиваю коліна, слиню і прикладаю подорожник. Де доганяю підводу аби заскочити або вчепитись за неї, точно знаю, котрийсь дядько їздОвий добрий, і вдасть, що не бачить, а котрий може й батогом угріти. Де велосипед - недосяжна чудо-мрія-розкіш. Де ми будуємо з вербів шалаш, пасем корови і бовтаємось у ставку, аж поки губи не сині і весь не вкриваєшся сиротами, себто гусячою шкірою. Де прибігаєш не їсти, а врізати шматок хліба, легко помочити у воду, а потім в цукор - і ноги в руки, і далі на вулицю, хоч ззаді там баба чи мама кричать: "Ти куда, збитошник такий, халєра б тебе вхопила?!" Де об'їдаєш малину, смородину, аґрус, порічки просто з корча, а на яблука папіровку, черешні, лізеш через чужий паркан, бо у них крадені смачніші. Де ввечері пахне матіола, кумкають жаби і сюрчать коники, а ти сидиш на порозі літньої кухні і миєш в тазику ноги. ...Туди такої дороги нема... всі уже заасфальтовані..." Оксана Рябініна.

https://youtu.be/UbOa3uBDEvk?si=BXy-CxPN8I-X4rc9

#подорожі Буцький каньйон. Черкаська область. Посеред зелених просторів Черкащини заховано місце, де камені пам'ятають інше небо. Село Буки. Тихе, наче забуте кимось із великих творців світу. Але воно відоме своїм унікальним природним ландшафтом мальовниче місце на річці Гірський Тікич, яке називають Буцьким каньйоном. Скелі каньйону сягають 20-30 метрів у висоту, і їхній вигляд справді вражає: масивні брили граніту, звивиста річка, водоспади і вузькі ущелини створюють неймовірну картину. Цей каньйон — ніби шрам на землі, такий древній, що його доторк ще досі відлунює у воді. А вчені підтверджують: його камені пам’ятають світ, якого ми не уявляємо: їм понад 2 мільярди років. Коли ще не було ні квітів, ні птахів, ні зірок у тому вигляді, як ми їх знаємо, ці скелі вже стояли. Це український кристалічний щит — одна з найдавніших частин земної кори Європи, яка вийшла на поверхню ще в докембрійську еру. Ось кілька легенд і цікавих фактів про Буки та Букський каньйон 🔹 "Кам’яний млин": Історики стверджують, що наприкінці XIX століття тут була одна з перших малих гідроелектростанцій на території України. Руїни старовинного млина і частини греблі досі стоять серед скель, надаючи місцю загадковості. 🔹 Каньйон і козаки: За іншою легендою, в Букському каньйоні переховувалися козаки, які будували тут схованки й використовували скелі для оборони. Нібито деякі вузькі проходи й печерки в скелях залишилися ще з тих часів. 🔹 "Спів скель": У вітряну погоду кам’яні стіни каньйону видають особливі звуки, які місцеві називають "співом скель". Кажуть, що це духи древніх велетнів нагадують про себе. 🔹 Дивна вода Тікича: У водах річки Гірський Тікич іноді можна побачити цікаві міні-водоверті й течії навіть у спокійну погоду. Місцеві вірять, що це "сховані підводні ворота", через які вода тече не тільки поверхнею, а й під землею. 🔹 Феномен трьох річок: Місце злиття Гірського Тікича, Гнилого Тікича й Вільшанки відоме як "Місце поєднання трьох вод" — один із небагатьох таких природних феноменів в Україні.