• #подорожі
    МИС АДЖИЯСК
    Миколаївська обл.

    Південь України неабияк багатий на природні дива, адже має особливо багату геологічну історію

    Мальовничі локації, море, специфічний клімат і геологія — все це про Південну Україну, зокрема і про Миколаївщину

    Саме на її чорноморському узбережжі знаходиться мис Аджияск — одне із геологічних див регіону, про який знають ще далеко не всі

    Мис Аджияск розташований поблизу села Рибаківка Миколаївськоі‌ області.
    Цей мис досить високий — до 72 метрів висотою.

    На його пласкій вершині розташовані залишки неораного степу та поля.
    З нього в гарну погоду можна розгледіти острів Березань, а на горизонті видніється вишка посту регулювання руху суден на мисі Очакова за 15 кілометрів від цього місця.
    #подорожі МИС АДЖИЯСК Миколаївська обл. Південь України неабияк багатий на природні дива, адже має особливо багату геологічну історію Мальовничі локації, море, специфічний клімат і геологія — все це про Південну Україну, зокрема і про Миколаївщину Саме на її чорноморському узбережжі знаходиться мис Аджияск — одне із геологічних див регіону, про який знають ще далеко не всі Мис Аджияск розташований поблизу села Рибаківка Миколаївськоі‌ області. Цей мис досить високий — до 72 метрів висотою. На його пласкій вершині розташовані залишки неораного степу та поля. З нього в гарну погоду можна розгледіти острів Березань, а на горизонті видніється вишка посту регулювання руху суден на мисі Очакова за 15 кілометрів від цього місця.
    Love
    Like
    3
    404переглядів
  • https://youtube.com/shorts/1S0cmhDMWwU?si=r7Bmex8xRidI0au-
    https://youtube.com/shorts/1S0cmhDMWwU?si=r7Bmex8xRidI0au-
    Like
    2
    335переглядів
  • Like
    Love
    2
    185переглядів
  • 379переглядів
  • #тварини
    Жирафи (наукова назва *Giraffa camelopardalis*) є найвищими наземними тваринами на планеті, здатними досягати висоти до 5,5 метрів завдяки своїм довгим шиям і ногам. Їхня шия, яка складається з семи хребців (як у людини), дозволяє їм діставатися до листя високих дерев, таких як акації, що є основою їхнього раціону. Жирафи мешкають переважно в саванах і рідколіссях Африки на південь від Сахари.

    Жирафи мають характерний плямистий візерунок на шерсті, який варіюється залежно від підвиду і діє як камуфляж. Їхній язик, довжиною до 45 см, допомагає зривати листя з колючих гілок. Незважаючи на свою висоту, жирафи можуть бігти зі швидкістю до 60 км/год на короткі відстані, щоб уникнути хижаків, таких як леви чи гієни.

    Ці тварини живуть групами, але їхня соціальна структура досить вільна і може змінюватися. Самки народжують одне дитинча після 15-місячної вагітності, і маля вже через кілька годин після народження здатне стояти та ходити.

    Чисельність жирафів скорочується через втрату середовища існування, браконьєрство та конфлікти з людьми. Наразі Міжнародний союз охорони природи (IUCN) класифікує жирафів як уразливий вид.
    #тварини Жирафи (наукова назва *Giraffa camelopardalis*) є найвищими наземними тваринами на планеті, здатними досягати висоти до 5,5 метрів завдяки своїм довгим шиям і ногам. Їхня шия, яка складається з семи хребців (як у людини), дозволяє їм діставатися до листя високих дерев, таких як акації, що є основою їхнього раціону. Жирафи мешкають переважно в саванах і рідколіссях Африки на південь від Сахари. Жирафи мають характерний плямистий візерунок на шерсті, який варіюється залежно від підвиду і діє як камуфляж. Їхній язик, довжиною до 45 см, допомагає зривати листя з колючих гілок. Незважаючи на свою висоту, жирафи можуть бігти зі швидкістю до 60 км/год на короткі відстані, щоб уникнути хижаків, таких як леви чи гієни. Ці тварини живуть групами, але їхня соціальна структура досить вільна і може змінюватися. Самки народжують одне дитинча після 15-місячної вагітності, і маля вже через кілька годин після народження здатне стояти та ходити. Чисельність жирафів скорочується через втрату середовища існування, браконьєрство та конфлікти з людьми. Наразі Міжнародний союз охорони природи (IUCN) класифікує жирафів як уразливий вид.
    Love
    2
    187переглядів
  • 31переглядів 1 Поширень
  • #особистості #історія
    Микола Макаренко, видатний український археолог та мистецтвознавець, народився 4 лютого 1877 року. Його життя трагічно обірвалося 4 січня 1938 року, коли він був страчений московсько-совєцькою окупаційною владою. Причиною цього жорстокого вчинку стала відмова Макаренка підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, що свідчить про його непохитну відданість збереженню культурної спадщини України.

    Народившись у селі Москалівка, що нині входить до складу Роменського району Сумської області, Микола Макаренко отримав освіту в Лохвицькій гімназії, а згодом навчався в Петербурзькій школі технічного малювання барона. Його інтерес до археології та мистецтва привів його до петербурзького Археологічного інституту, де він навчався з 1902 по 1905 рік.

    Розпочавши свою дослідницьку діяльність в Ермітажі, Макаренко швидко зарекомендував себе як талановитий науковець. Він був єдиним, хто здійснив опис зібрання козацьких клейнодів, що зберігалися в Ермітажі, та зумів довести, що козацькі прапори переважно були жовтого та блакитного кольорів. Після цього відкриття колекція цих прапорів таємничо зникла, що викликає багато питань та припущень.

    Окрім дослідницької роботи, Макаренко також займався викладацькою діяльністю на Вищих жіночих архітектурних курсах та вивчав мистецьку спадщину Тараса Шевченка, що свідчить про його широкий спектр інтересів та глибоке розуміння культури.

    У 1918 році, отримавши громадянство УНР, Микола Макаренко оселився в Києві, де активно включився в роботу з дослідження та збереження культурних пам'яток. У складі Софійської комісії та Археологічного Комітету він досліджував Софійський собор, пам'ятки Київської держави, Києво-Печерської лаври та Михайлівського Золотоверхого собору. Він також брав участь у археологічних розкопках Ольвії, що підкреслює його внесок у розвиток археологічної науки в Україні.

    Очолюючи музей Мистецтв ВУАН, що був створений на основі унікальної збірки Ханенків, Макаренко доклав багато зусиль для збереження та дослідження цього цінного культурного надбання.

    У 1934 році Микола Макаренко був заарештований совєцькими окупантами за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору. Його було заслано на три роки до Казані, де він продовжував працювати, викладаючи у художньому технікумі та консультуючи Центральний музей.

    У 1936 році, після повторного арешту, Макаренка було засуджено на три роки та відправлено до Томської виправно-трудової колонії № 2. 15 грудня 1937 року його втретє заарештували, і 4 січня 1938 року він був убитий у тюрмі. Місце його поховання досі залишається невідомим.

    Микола Макаренко був реабілітований посмертно у 1960 та 1989 роках, що свідчить про визнання його внеску в українську культуру та науку. На стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві встановлено меморіальну дошку, створену скульптором Юрієм Багалікою, щоб вшанувати пам'ять цієї великої людини.
    #особистості #історія Микола Макаренко, видатний український археолог та мистецтвознавець, народився 4 лютого 1877 року. Його життя трагічно обірвалося 4 січня 1938 року, коли він був страчений московсько-совєцькою окупаційною владою. Причиною цього жорстокого вчинку стала відмова Макаренка підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, що свідчить про його непохитну відданість збереженню культурної спадщини України. Народившись у селі Москалівка, що нині входить до складу Роменського району Сумської області, Микола Макаренко отримав освіту в Лохвицькій гімназії, а згодом навчався в Петербурзькій школі технічного малювання барона. Його інтерес до археології та мистецтва привів його до петербурзького Археологічного інституту, де він навчався з 1902 по 1905 рік. Розпочавши свою дослідницьку діяльність в Ермітажі, Макаренко швидко зарекомендував себе як талановитий науковець. Він був єдиним, хто здійснив опис зібрання козацьких клейнодів, що зберігалися в Ермітажі, та зумів довести, що козацькі прапори переважно були жовтого та блакитного кольорів. Після цього відкриття колекція цих прапорів таємничо зникла, що викликає багато питань та припущень. Окрім дослідницької роботи, Макаренко також займався викладацькою діяльністю на Вищих жіночих архітектурних курсах та вивчав мистецьку спадщину Тараса Шевченка, що свідчить про його широкий спектр інтересів та глибоке розуміння культури. У 1918 році, отримавши громадянство УНР, Микола Макаренко оселився в Києві, де активно включився в роботу з дослідження та збереження культурних пам'яток. У складі Софійської комісії та Археологічного Комітету він досліджував Софійський собор, пам'ятки Київської держави, Києво-Печерської лаври та Михайлівського Золотоверхого собору. Він також брав участь у археологічних розкопках Ольвії, що підкреслює його внесок у розвиток археологічної науки в Україні. Очолюючи музей Мистецтв ВУАН, що був створений на основі унікальної збірки Ханенків, Макаренко доклав багато зусиль для збереження та дослідження цього цінного культурного надбання. У 1934 році Микола Макаренко був заарештований совєцькими окупантами за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору. Його було заслано на три роки до Казані, де він продовжував працювати, викладаючи у художньому технікумі та консультуючи Центральний музей. У 1936 році, після повторного арешту, Макаренка було засуджено на три роки та відправлено до Томської виправно-трудової колонії № 2. 15 грудня 1937 року його втретє заарештували, і 4 січня 1938 року він був убитий у тюрмі. Місце його поховання досі залишається невідомим. Микола Макаренко був реабілітований посмертно у 1960 та 1989 роках, що свідчить про визнання його внеску в українську культуру та науку. На стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві встановлено меморіальну дошку, створену скульптором Юрієм Багалікою, щоб вшанувати пам'ять цієї великої людини.
    388переглядів
  • КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Святошин Трамвай прямує по Брест-Литовському проспекту. Зупинка "Кременецька", 1970-ті.
    Фото з архіву заводу "Червоний Ескаватор"
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Святошин Трамвай прямує по Брест-Литовському проспекту. Зупинка "Кременецька", 1970-ті. Фото з архіву заводу "Червоний Ескаватор" #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    149переглядів
  • Haha
    1
    157переглядів 27Відтворень
  • https://www.youtube.com/live/AH3gA409Isg?si=eSM_hDxPDTiRPODs
    https://www.youtube.com/live/AH3gA409Isg?si=eSM_hDxPDTiRPODs
    187переглядів 1 Поширень