#поезія
Я намалюю серце, а ще квіти,
І ще сльозу, що по щоці тече.
Так хочеться до тебе полетіти,
Туди, де моє щастя ще живе.
Де твоє слово, сповнене любові,
І очі рідні, у яких печаль...
Де роси на траві - такі прозорі,
Та не злетіти вже мені, на жаль.
Я намалюю свій політ до тебе,
Де я лечу, мов птах, щасливий птах.
І цей політ благословляє небо,
Я не боюся, я здолала страх.
І ти малюй.... А може ці малюнки,
Колись нас зігріватимуть обох.
Як доля проведе нас за лаштунки,
Якщо цього колись захоче Бог!
ВІТА ІГНАТКО
Я намалюю серце, а ще квіти,
І ще сльозу, що по щоці тече.
Так хочеться до тебе полетіти,
Туди, де моє щастя ще живе.
Де твоє слово, сповнене любові,
І очі рідні, у яких печаль...
Де роси на траві - такі прозорі,
Та не злетіти вже мені, на жаль.
Я намалюю свій політ до тебе,
Де я лечу, мов птах, щасливий птах.
І цей політ благословляє небо,
Я не боюся, я здолала страх.
І ти малюй.... А може ці малюнки,
Колись нас зігріватимуть обох.
Як доля проведе нас за лаштунки,
Якщо цього колись захоче Бог!
ВІТА ІГНАТКО
#поезія
Я намалюю серце, а ще квіти,
І ще сльозу, що по щоці тече.
Так хочеться до тебе полетіти,
Туди, де моє щастя ще живе.
Де твоє слово, сповнене любові,
І очі рідні, у яких печаль...
Де роси на траві - такі прозорі,
Та не злетіти вже мені, на жаль.
Я намалюю свій політ до тебе,
Де я лечу, мов птах, щасливий птах.
І цей політ благословляє небо,
Я не боюся, я здолала страх.
І ти малюй.... А може ці малюнки,
Колись нас зігріватимуть обох.
Як доля проведе нас за лаштунки,
Якщо цього колись захоче Бог!
ВІТА ІГНАТКО

125переглядів