#поезія
Вмиваються сонні ялини
снігами грудневих сліз.
І мокне патлата чуприна
конячки, що тягне віз.
На возі скарбів чимало -
надія, любов, добро.
Все те, що душа зібрала
за рік. А всьогó було...
У тóрбах сопуть бажання
всі ті, що ще не збулись.
У клунках — дрібнí старання,
що звершились і вдались.
У вузлику — біль та сльози
і розпач в пакунку з фольги.
У скриньці — таро і прогнози
про мир і кінець війни.
В конвертах — молитви й прохання
до Бога, до всіх святих.
У кошику — гріх й покаяння
і вдячність в пучках тугих.
У слоїках, на закрýтках,
як вишні, блищать думки.
І спомини в хустці товчуться
і туляться до щоки...
І мрії. У тайстрі — мрії,
як квіти — духмяні й живі.
І серце від того радіє
і очі стають молоді.
А коник снує помалу,
рипить переповнений віз.
Ще хвилька до того порталу,
де скине багаж. І ніц...
У новому році — нóве.
Дай, Боже, на краще все.
У мирі, добрі, любові
хай кожен своє збере...
Людмила Галінська
#поезія
Вмиваються сонні ялини
снігами грудневих сліз.
І мокне патлата чуприна
конячки, що тягне віз.
На возі скарбів чимало -
надія, любов, добро.
Все те, що душа зібрала
за рік. А всьогó було...
У тóрбах сопуть бажання
всі ті, що ще не збулись.
У клунках — дрібнí старання,
що звершились і вдались.
У вузлику — біль та сльози
і розпач в пакунку з фольги.
У скриньці — таро і прогнози
про мир і кінець війни.
В конвертах — молитви й прохання
до Бога, до всіх святих.
У кошику — гріх й покаяння
і вдячність в пучках тугих.
У слоїках, на закрýтках,
як вишні, блищать думки.
І спомини в хустці товчуться
і туляться до щоки...
І мрії. У тайстрі — мрії,
як квіти — духмяні й живі.
І серце від того радіє
і очі стають молоді.
А коник снує помалу,
рипить переповнений віз.
Ще хвилька до того порталу,
де скине багаж. І ніц...
У новому році — нóве.
Дай, Боже, на краще все.
У мирі, добрі, любові
хай кожен своє збере...
Людмила Галінська
Українська
English
