Національна Ліга Професійного Боксу України
Оновився рейтинг WBC: Чухаджян знову в топ-15, Богачук покращив позиції 🥊
Всесвітня боксерська рада (WBC) опублікувала оновлений рейтинг. Пропонуємо до вашої уваги зміни, що торкнулися українських боксерів.
Проспект бриджервейту (до 101,6 кг) Олександр Гриців (11-0, 7 КО) в невеличкому мінусі — був 9-им, а тепер займає 10-ту сходинку.
На одну позицію в плюсі екс-тимчасовий чемпіон першої середньої ваги (до 69,9 кг) Сергій Богачук (26-3, 24 КО) — піднявся з 8-го місця на 7-ме.
Представник напівсередньої ваги (до 66,7 кг) Карен Чухаджян (26-3, 14 КО) знову в топ-15 дивізіону. В оновленому рейтингу у бійця 12-та позиція.
Всі інші представники України залишилися на попередніх позиціях:
- Олександр Усик (24-0, 15 КО) — суперважка вага (понад 101,6 кг) — чемпіон світу;
- Олександр Гвоздик (21-2, 17 КО) — напівважка вага (до 79,4 кг) — #3;
- Денис Берiнчик (19-1, 9 КО) — легка вага (до 61,2 кг) — #9.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

Кольори Всесвіту. Онлайн-лекція про те, як створюються епічні кольорові фото космічних об'єктів.
#universe #space #galaxy #всесвіт #космос #планети #зірки #галактика #астрономія

ЦІНА ДРУЖБИ

Лише у тиші, вдалині від слів,
Випробування справжнє настає.
Хто зрадить дружбу, той і не дружив,
Завжди дволиким він для тебе є.

Якщо не стане поруч де є зло,
Не стане і там, де світло й тепло.
Дружба – не іграшка, не дитинча,
Вона в опорі вірного плеча.

Коли відсутній ти, мовчання – щит,
Чи вдарить хтось за спину потайки?
Хто поруч буде у скрутні роки?
Хто захистить, коли навколо лід?

Бо дружба наша – гострота меча,
Не тільки радість для споживача.
Це відголосся того, що було,
Що не дозволить вбити джерело.

Хто за спиною у тебе ще є,
Той і при світлі давно не дружив.
Не у словах істина настає,
Це вже не дружба, коли мало слів.

Мирослав Манюк
21.02.2025

18 грудня 1920 року «Совнарком УРСР» московсько-більшовицьких окупантів затвердив постанову «Про облік музичних інструментів». Цей нормативний акт окупаційної влади розглядався як репресивний метод проти художніх цінностей та культурного значення українських кобзарських інструментів.

Московсько-більшовицькі пропагандистські газети глумилися над кобзою, нав`язуючи українському народові звичну для росіян гармошку. Всі незареєстровані інструменти піддавалися конфіскації, а власники повинні були постати перед судом. Націоналісти і вороги пролетаріату - так називали українців, які віддають перевагу бандурі, лірі та кобзі.

Серед кобзарів найбільше було незрячих музикантів, що заробляли на життя грою на українському музичному інструменті. Про них складено чимало легенд. Одна з них розповідає про те, як московсько-більшовицькі окупанти усіх кобзарів усаджували в спеціальний потяг, що відвозив на вірну погибель. Правда це, чи вигадка, сказати складно. Але переслідування відносно всього українського дійсно мали місце. Московсько-совєцький окупаційний уряд припиняв на корені все, що могло нагадати про своє, рідне, національне. Московська тоталітарна система вимагала одного - підпорядкування у всьому окупантам. Ні про яку національну культурну спадщину не могло йти мови, оскільки тільки московсько-совєцька ідеологія вважалася правильною і актуальною.

Наслідки цієї дискримінаційної постанови виявилися трагічними для України. Культура перебувала в повній залежності від московсько-совєцьких поглядів, а музиканти, що посміли зневажити новими законами, піддавалися репресіям. На довгі роки під забороною опинилося все, що символізувало свободу і ознаки української нації.

З книги Олена Чернінька "Лемберґ: Мамцю, ну не плач" мені запам'яталося, що Михайло з самого дитинства був відповідальним, особливо тим що не був вередливим, плаксивим, в усьому полагався тільки на себе. Особливо були цікаві історії з кросівками, з першою бійкою у школі, і на змаганні з боротьби, коли підтримка мами допомогло йому перемогти суперника, тренер ще сказав йому "Запам'ятай синку, мама - це сила". А його пояснення, як він зрозумів, що закохався в свою дівчину посправжньому. Так воно і є, коли приходить справжня кохання, то приходить вміння чути співрозмовника, відчувати, бачити та слухати серцем, що потрібно коханим людям, вміти співпереживати, вислуховувати і розуміти потреби другої половинки. Оце і є справжне кохання. Такий молодий, а духовно вже зрілий чоловік. Такі люди дуже рідкісні. А потім вже почалася повномасштабне вторгнення, переживання матері за сина. Потім звістка про його поранення, смерть або полон, новини, які суперечать один одному. Мене дуже сильно вразило, як швидко і підло почали обстрілі росіяни, а потім за годину зайняли місце, де перебували наші позиції. А що ж сказати про почуття матері, яка до сьогодні не впевнена, чи він живий в полоні, чи дійсно загинув.

А ще хочу опублікувати останнє інтерв'ю Михаїла, слова які мені сподобалися і слова його мами, які дуже розчулили, до сліз... Далі я читатиму, але більше не буду далі писати відгук про книгу "Лемберґ: Мамцю, ну не плач", щоби ті хто читатиме її, наперед не знали про те, що буде далі в цій книзі...

P.S.: Боже мій, як я хочу миру та спокою в нашій країні. Ну ніколи я не прийму мир таким, яким хочуть бачити деякі іноземні політики. Луганська, Донецька, Харківська, Сумська, Херсонська, Одеська, Миколаївська область, інші області України разом з Кримом, для мене, як одне тіло, невід'ємні одне від одного, і крапка! Скільки ще триватиме ця війна, ми не знаємо, але Бог свідок, Він все бачить, знає, на чиєму боці правда, і рано чи пізно ми обов'язково Переможемо, повернемо всі наші території, а також повернемо усіх, хто зараз в полоні та сидять в російський в'язниці.

КОЛИ КРАСА ПЕРЕМАГАЄ СИЛУ
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news