ПОКРОВИТЕЛІ СТАРОГО КОНТИНЕНТУ

24 травня - день пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Також у цей день відзначають День слов'янської писемності і культури.

Брати Кирило та Мефодій були просвітителями та проповідниками християнства. Народились у грецьких Салоніках (Солунь). Перекладали слов'янською богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ'я, відкривали при церквах школи, вчили учнів. Брати упорядкували слов'янський алфавіт і переклали на церковнослов'янську (староболгарську) мову Євангеліє. На початок ХІ століття в Київській Русі були дві системи письма - кирлиця та глаголиця.

Автором глаголиці називають Кирила. Її літери пов'язані здебільшого з грецьким алфавітом. Пізніше глаголиця стала основою для кирилиці, з якої постали алфавіти багатьох слов'янських народів. За однією з версій, до Київської Русі кирилиця прийшла з Болгарії після прийняття християнства у 988 році.

За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іоанн Павло ІІ у 1980 році оголосив їх покровителями Старого континенту.

З відривного календаря "Український народний календар" за 24 травня.
-----------

Олімпіада в Парижі продовжує генерувати крінж: понад 100 медалей у призерів почали гнити і іржавіти лише через півроку після видачі.
Перші скарги посипалися вже за 10 днів після закінчення Ігор. Журналісти звинувачують Паризьке монетне подвір'я, відповідальне за медалі, у недбалості — фарба з нагород злазила від банального контакту з мокрим тілом. І це на змаганнях, де призери потіють.

Організатори відповіли на претензії – медалі намагаються оперативно замінювати.

#новини
#олімпійськіігри
#спорт

#краб #сніг

Всіх матусь, вибачте що пізно

ВІРНО РОЗРАХУВАВ СТРИБОК
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

7 серпня 1932 року ухвалено закон «про п'ять колосків». У цей день з’явилася спільна постанова цвк і рк ссср «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відомий у народі як закон «про п’ять колосків». Авторство постанови приписують особисто сталіну.

Внаслідок злочинної політики «колективізації», яка почалася ще в середині 20-х, людей позбавили права власності на землю. Паралельно розкручувався маховик так званого «розкуркулення», спрямованого на знищення всіх, хто саботував вступ до колгоспів. За кілька років колгоспників перетворили на рабів у найгірших традиціях кріпосного права, що, зрештою, завершилося Голодомором-геноцидом 1932-1933 років.

Сумнозвісний закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору. Він передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким вважалися навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці та конфіскацію майна. За наявності пом’якшувальних обставин покарання передбачало 10 років ув’язнення в таборах. Амністія заборонялася. І це при тому, що за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство каралося ув’язненням до 10 років. А за крадіжку чужого майна давали до трьох місяців примусових робіт.

Існувала також таємна інструкція (від 13 вересня 1932 р.) до постанови про порядок застосування положень. Зокрема, ставилося завдання щодо «куркулів» застосовувати лише розстрільні статті. Хоча аналіз кримінальних справ засвідчує, що 83% засуджених становила селянська біднота.

Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у світовій історії. В тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею. Українці опинилися у смертельній пастці: фантастичні плани хлібоздачі (а простіше – плани конфіскації зерна) прирікали селян на голодну смерть. Будь-які спроби врятуватися і приховати продукти загрожували конфіскацією всього їстівного (за невиконання хлібоздачі) або розстрілом.

У містах заборонялося продавати хліб селянам. Їх не наймали на роботу на промислові підприємства, їм забороняли переходити або переїжджати в росію. Загороджувальні загони на кордонах із Польщею та Румунією розстрілювали втікачів. Українські села наповнилися партійними активістами та «буксирними бригадами» для обшуків і конфіскації харчів. Почали з’являтися «чорні дошки». Так було запущено механізм масового вбивства українських селян штучно спланованим голодом. Водночас підрозділи гпу провели масштабну кампанію «очищення» України від «петлюрівців» і «українських націоналістів» – в Україні у 1933 р. було арештовано більше людей, ніж у часи Великого терору.

За інформацією, оприлюдненою в 1988 році совєцькою газетою «Правда», за неповні п’ять місяців після прийняття Закону «про п’ять колосків», за його статтями було засуджено 54 645 осіб. З них 2110 – до страти. Карали і дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.

Закон діяв до 1947-го, за ними засуджували людей також під час голоду 1946-1947 років. Хоча пік застосування кривавого закону припав саме на 1932-1933 роки.

Як наслідок, жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років стали кілька мільйонів українців. Тоді як ссср продовжував експортувати зерно за кордон (у 1932-му – 1,73 млн. тонн, у 1933-му – 1,68 млн. тонн; у наступні роки більший показник було досягнуто лише в 1938-му). Цього цілком би вистачило, аби нагодувати всіх голодуючих. До всього, купи зерна і картоплі, зібрані на залізничних станціях для вивезення в росію, нерідко гнили просто