https://petition.president.gov.ua/petition/258802 ​Він тримав бій пораненим, допоки вистачало сил. Олег Білоногий - історія чину, який заслуговує на найвищу державну нагороду. 🕯️🇺🇦 ​Олег Петрович міг би й далі навчати сотні людей бізнесу, виховувати чемпіонів карате чи бути з родиною. Але у 50 років він обрав шлях добровольця у складі 3 ОШБр. ​Його останній бій - це прояв надлюдської волі. Отримавши поранення, Олег продовжував тримати позицію, поки міг тримати зброю. ​Трагедія сталася під час відходу. Олег, сам поранений, допомагав побратиму з ампутацією. Вони дивом змогли забратися на евакуаційний робот - закривавлений робот, що став їхньою останньою надією. Ворог бачив, що на ньому двоє тяжкопоранених воїнів, які вже не змогли б повернутися в бій. Але пощади не було: ворожий дрон наздогнав евакуатор, обірвавши життя Героя. ​Сьогодні ми просимо вас про одну хвилину. Це найменша справедливість, яку ми можемо вибороти для Олега Петровича Білоногого, визнання його Героєм України (посмертно). ​Як підписати: ​1️⃣ Натисніть кнопку "Докладніше" під цим дописом або на посилання тут: https://petition.president.gov.ua/petition/258802 2️⃣ Перейдіть за посиланням на сайт петицій. 3️⃣ Авторизуйтесь через BankID. 4️⃣ Натисніть "Підписати". (Якщо після авторизації вибило на головну сторінку, просто напишіть в пошуку 258802) ​Ваша хвилина — його вічна пам’ять. Підтримайте петицію. 🙏

https://petition.president.gov.ua/petition/258802 ​Він тримав бій пораненим, допоки вистачало сил. Олег Білоногий - історія чину, який заслуговує на найвищу державну нагороду. 🕯️🇺🇦 ​Олег Петрович міг би й далі навчати сотні людей бізнесу, виховувати чемпіонів карате чи бути з родиною. Але у 50 років він обрав шлях добровольця у складі 3 ОШБр. ​Його останній бій - це прояв надлюдської волі. Отримавши поранення, Олег продовжував тримати позицію, поки міг тримати зброю. ​Трагедія сталася під час відходу. Олег, сам поранений, допомагав побратиму з ампутацією. Вони дивом змогли забратися на евакуаційний робот - закривавлений робот, що став їхньою останньою надією. Ворог бачив, що на ньому двоє тяжкопоранених воїнів, які вже не змогли б повернутися в бій. Але пощади не було: ворожий дрон наздогнав евакуатор, обірвавши життя Героя. ​Сьогодні ми просимо вас про одну хвилину. Це найменша справедливість, яку ми можемо вибороти для Олега Петровича Білоногого, визнання його Героєм України (посмертно). ​Як підписати: ​1️⃣ Натисніть кнопку "Докладніше" під цим дописом або на посилання тут: https://petition.president.gov.ua/petition/258802 2️⃣ Перейдіть за посиланням на сайт петицій. 3️⃣ Авторизуйтесь через BankID. 4️⃣ Натисніть "Підписати". (Якщо після авторизації вибило на головну сторінку, просто напишіть в пошуку 258802) ​Ваша хвилина — його вічна пам’ять. Підтримайте петицію. 🙏

https://www.youtube.com/live/g3oqQZ5k7og?si=h--Qvo00Hwg5eXYh

⚪️ Україна посіла сьоме місце в підсумковому медальному заліку Паралімпіади-2026! Наша збірна завершила Ігри з 19 нагородами в активі: 3 золотими, 8 срібними та 8 бронзовими медалями. Абсолютним лідером змагань став Китай, який виборов 44 медалі, серед яких 15 – золоті. https://t.me/Ukraineaboveallelse

😢🕯️ Помер відомий український блогер Дід Толя –  йому було 89 років. Про його смерть повідомив онук. Дідусь, який родом з Хмельниччини, відомий за багатьма мемами, які знімав його онук. Співчуття рідним! 🙏 https://t.me/Ukraineaboveallelse

У сім'ї суперечка, хто піде за сином у дитсадок. Чоловік каже дружині: — Я тобі шубу подарував? — Подарував. — Зимові чоботи подарував? — Ну подарував. — Так ти за сином і йди! — Чому це я, а не ти? — А в чому мені йти? У шкарпетках і з пінкою для гоління? 😁🤣

👀 MAX після цього заборонять: російський месенджер показує Крим як частину України. Цей застосунок створили як заміну Telegram і WhatsApp. 🤣 Так а ми що кажемо))))))) а вони: «стаття, стаття» тьфу) 🤣 https://t.me/Ukraineaboveallelse

«Президент путин — большой друг Израиля»: когда «друг» помогает врагу — почему интервью посла Израиля в Москве прозвучало как опасный сбой Прямая цитата из интервью посла Израиля в России Одеда Йосефа RTVI (14 марта 2026): «Уверен, что это будет прекрасный год, когда Россия и Израиль смогут подчеркнуть, насколько крепки наши узы, насколько крепка наша дружба.» «Я … считаю одной из своих важнейших задач подготовить визиты израильского руководства, включая, конечно, премьер-министра Нетаньяху, в Россию в течение этого года, и я надеюсь, что это осуществится.» «— То есть визит по-прежнему на повестке, несмотря ни на что? — Конечно». Интервью посла Израиля в России Одеда Йосефа, опубликованное RTVI 14 марта 2026 года, действительно читается тяжело. Не потому, что дипломат обязан говорить языком ультиматумов. И не потому, что у Иерусалима нет причин сохранять каналы связи с Москвой. Тяжесть в другом: в одном и том же разговоре звучат сразу две несовместимые линии — признание того, что Россия заняла одностороннюю позицию по Ирану, и параллельно почти демонстративные комплименты в адрес Москвы и лично путина. Цитата: «Президент путин — большой друг Израиля. Я не в курсе конкретного приглашения, но могу заверить вас, что президент путин всегда очень желанный друг и гость в нашей стране». Йосеф прямо говорит, что Россия — «очень сильный и важный друг Израиля», что он «очень удивлен» официальными заявлениями Москвы по Ирану, а также называет путина «большим другом Израиля» и «всегда очень желанным другом и гостем». Это не пересказ чужих эмоций и не вырванная фраза из старого архива. Это свежая, публичная, зафиксированная позиция, озвученная уже на фоне большой войны с Ираном. Как можно говорить о «большом друге Израиля», когда речь идёт о стране, которая одновременно остаётся одним из ключевых партнёров Ирана — режима, открыто угрожающего безопасности еврейского государства? Сегодня Иран — главный военный противник Израиля на Ближнем Востоке. Его ракеты, беспилотники и прокси-группы участвуют в атаках против Израиля и его союзников. Премьер-министр Израиля Биньямин Нетаньяху ранее прямо назвал нынешнее противостояние экзистенциальной войной для государства Израиль. При этом Россия сохраняет тесное сотрудничество с Тегераном — от политической поддержки до военных технологий. И именно этот контекст делает дипломатические комплименты особенно болезненными для израильского общества. Получается тревожный диссонанс. С одной стороны — слова о дружбе и стратегических отношениях. С другой — реальность войны, в которой союзники Ирана оказываются по одну сторону конфликта. Поэтому для многих это интервью прозвучало не как обычная дипломатическая осторожность, а как опасный сбой в системе координат. Где проходит граница между выдержкой и позором Граница проходит там, где дипломатический язык перестает защищать интересы страны и начинает маскировать очевидное. Россия для Израиля может быть собеседником. Может быть фактором. Может быть проблемой, которую приходится учитывать. Но в нынешних обстоятельствах публично описывать ее почти языком союзничества — значит подменять стратегическую трезвость набором комплиментов, которые плохо сочетаются с военной реальностью. Именно это делает интервью Одеда Йосефа таким некомфортным для чтения. Не резкость. Не спорность. А ощущение, что человеку, представляющему Израиль в один из самых опасных моментов для региона, не хватило самой важной вещи — точности морального акцента. Или, возможно, этого акцента не хватило тем, кто дал ему разрешение транслировать подобные месседжи. ❓А как вы считаете — это дипломатическая необходимость или опасный сигнал союзникам Израиля? Полный разбор интервью, контекста и последствий этих слов — читайте в нашей статье: https://nikk.agency/bolshoj-drug-izrailya/ НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы.