ПРОВІДНА НЕДІЛЯ...
Провідна неділя, спогади сумні,
Ми несемо паску в поминальні дні,
Світить в небі сонце, а душа сумна,
Бо немає рідних, з нами вже нема...
Тяжко жити в світі, їх скінчився шлях,
Зберігаєм світлі спогади про Вас,
Тяжко нам на серці, молимось щодня,
Найдорожчих в світі, з нами вже нема.
Квіти принесемо з вдячністю в душі,
Серцем обіймемо, ми своїх батьків,
Спіть спокійно рідні, пам'ятаєм Вас,
Згадуєм минуле у сумний цей час...
©Галина Адамович
---------------
ПОМИНАЛЬНА ПРОВІДНА ТОМИНА НЕДІЛЯ (РАДУНИЦЯ, ГРОБКИ, ДІДИ)
За тиждень до Поминальної неділі прибирали на цвинтарі.
Могилки прикрашали квітами, вінками, висівали чебрець, материнку, ласкавець, висаджува ли чорнобривці, барвінок, калину та любисток. Обов'язково ставили свічку, а хрест перев'язували поминальними рушниками. Наші пращури вірили, що саме вони прикликають душу.
У суботу господиня готувала «поману» - обід, куди входили: коливо, шинка, ковбаса, бігос, голубці, кури печені, вареники з сиром, каша гречана чи пшоняна, пиріжки, завиванці з маком, крашанки тощо. Паску залишали від Великодня. На Львівщині випікали бабки та калачі.
Зранку у Провідну неділю йшли до церкви, щоб принести додому шматочок артосу.
Після служби прихожани, хор, священик із хоругвами, хрестами йшли на цвинтар і справляли спільну панахиду. Якщо хтось хотів, щоб на могилі його рідних відправили панахиду-парастас, то запрошував священика окремо. Після того розпочиналося поминання «гостювання» родини та близьких. На Поліссі обкачували крашанкою могилу, на Гуцульщині крашанку розбивали об надмогильний хрест, на Буковині крашанки давали бідним людям. І майже повсю ди на могилі залишали крашанки, печиво, писанки, аби діти забрали.
З відривного календаря "Український народний календар" за 26 квітня.
-----------
ПРОВІДНА НЕДІЛЯ...
Провідна неділя, спогади сумні,
Ми несемо паску в поминальні дні,
Світить в небі сонце, а душа сумна,
Бо немає рідних, з нами вже нема...
Тяжко жити в світі, їх скінчився шлях,
Зберігаєм світлі спогади про Вас,
Тяжко нам на серці, молимось щодня,
Найдорожчих в світі, з нами вже нема.
Квіти принесемо з вдячністю в душі,
Серцем обіймемо, ми своїх батьків,
Спіть спокійно рідні, пам'ятаєм Вас,
Згадуєм минуле у сумний цей час...
©Галина Адамович
---------------
ПОМИНАЛЬНА ПРОВІДНА ТОМИНА НЕДІЛЯ (РАДУНИЦЯ, ГРОБКИ, ДІДИ)
За тиждень до Поминальної неділі прибирали на цвинтарі.
Могилки прикрашали квітами, вінками, висівали чебрець, материнку, ласкавець, висаджува ли чорнобривці, барвінок, калину та любисток. Обов'язково ставили свічку, а хрест перев'язували поминальними рушниками. Наші пращури вірили, що саме вони прикликають душу.
У суботу господиня готувала «поману» - обід, куди входили: коливо, шинка, ковбаса, бігос, голубці, кури печені, вареники з сиром, каша гречана чи пшоняна, пиріжки, завиванці з маком, крашанки тощо. Паску залишали від Великодня. На Львівщині випікали бабки та калачі.
Зранку у Провідну неділю йшли до церкви, щоб принести додому шматочок артосу.
Після служби прихожани, хор, священик із хоругвами, хрестами йшли на цвинтар і справляли спільну панахиду. Якщо хтось хотів, щоб на могилі його рідних відправили панахиду-парастас, то запрошував священика окремо. Після того розпочиналося поминання «гостювання» родини та близьких. На Поліссі обкачували крашанкою могилу, на Гуцульщині крашанку розбивали об надмогильний хрест, на Буковині крашанки давали бідним людям. І майже повсю ди на могилі залишали крашанки, печиво, писанки, аби діти забрали.
З відривного календаря "Український народний календар" за 26 квітня.
-----------
Українська
English
