​​🇺🇦🎼2 червня 1928 року в Києві народився Леопольд Іванович Ященко, музикознавець, фольклорист, хоровий диригент, композитор, керівник хору «Гомін».

Навчався в Київській консерваторії, закінчив аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, де працював у наступні роки. Захистив кандидатську дисертацію «Українське народне багатоголосся» (1961).

«Перед вступом до консерваторії я вперше побував у фольклористичній експедиції. Поїхати в село і послухати пісень – це було щастя, і коли я почув, що є такий Інститут фольклору та етнографії, то зразу зрозумів, що це – моє. І щоліта на канікулах виїжджали й записували», – згадував митець.

У 1968-му підписав колективного листа до ЦК КПРС проти закритих судових процесів над політв’язнями, за що був звільнений з роботи. В 1969-му створив етнографічний хор «Гомін», який відроджував у Києві народні свята та звичаї й виконував майже виключно українські народні пісні.

«То було справді духовне відродження: людей різного віку, професій, уподобань об’єднала пісня, що стала для Києва пробудженням, – згадував Юрій Гулій. – До нас тягнулися звідусіль, як спраглі до джерела: ми відчували себе місіонерами на рідній землі і, де могли, як могли, піснею повертали людям дух».

Хор закрили за два роки як «націоналістичний», а самого Леопольда Ященка виключили з Спілки композиторів.
Перебуваючи в опалі, завідував дитячим сектором при Будинку композиторів України, керував фольклорним ансамблем, навіть працював маляром на заводі і теслярем у радгоспі.

У 1984-му організував етнографічний хор, якому згодом повернули назву «Гомін».

Саме «Гомін» першим у Києві виконав «Ще не вмерла Україна», «Боже Великий, Єдиний», «Ой у лузі червона калина» та інші патріотичні пісні.

У 1989-му поновлений у Спілці композиторів України.

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993), премії імені П. Чубинського (1992). Автор книг «Українські народні романси» (1961), «Буковинські народні пісні» (1963), «Григорій Верьовка (нарис про життя і творчість)» (1965), «Державна заслужена капела бандуристів Української РСР» (1970) та інших.

🕯Помер митець 2 квітня 2016-го в Києві.

Навіщо було погоджуватись? 😨

Світовий тероризм набув вигляду Глобального Антиекльтизму. Це дуже небезпечна форма тероризму, яку дуже важко виявити.
Більше фактів про глобальний антикультизм і методи його впливу дивіться у фільмі-розслідуванні ВПЛИВ:
https://www.youtube.com/watch?v=xJjycRq2Sfg&rco=1

Бив вагітну, переслідував дітей і досі на волі: жінка з Київщини публічно заявила про системне насильство

Жителька Київської області Катерина Олейник оприлюднила у своєму Instagram-дописі факти багаторічного насильства, яке, за її словами, вона та інші жінки зазнавали з боку місцевого мешканця Олексія Григорійовича Козачка.

За словами Катерини, чоловік роками застосовував фізичне та психологічне насильство, переслідував жінок і дітей, але досі залишається непокараним — незважаючи на численні звернення до поліції, суди та офіційне оголошення в розшук.

«Я неодноразово писала на нього заяви. Був суд. І я не єдина постраждала», — пише вона.

Жінка зазначає, що переживала тривалий моральний і фізичний тиск, а одного разу він ударив її по обличчю. Вона також розповіла про іншу жінку, яку кривдник побив під час вагітності — це призвело до викидня.

За словами Олейник, жертв набагато більше — серед постраждалих є літні люди та навіть неповнолітні. Проте більшість справ затягуються або взагалі закриваються. Правоохоронці, за словами жінки, роками ігнорували звернення, пояснюючи це тим, що Козачок нібито має психічні розлади.

Попри оголошення в розшук, чоловік не з’являється на суди, а правоохоронці не вживають дієвих заходів для його затримання.

«Я дуже хочу, щоб він відповів за все, що зробив. Безкарність не повинна бути нормою», — підкреслює Катерина, закликаючи громадськість і владу звернути увагу на цю резонансну справу.
#Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

піськов, коротко і по суті: «мир неможливий без капітуляції України, а ще ми дуже хотіли б дружити з США»
І знову-таки: нахіба катається в москву Віткофф - незрозуміло.