• Скільки я читала книжок з подібним сюжетом, але саме тут – не вірю. Не вірю в їх можливе кохання. Дуже натягнуто все. Таке відчуття, що головна героїня просто змирилася (щоб вона там не казала) – і коханням там і не пахне навіть. Дружбою – можливо. Коханням – ні.

    Я багато книжок на Буктені прочитала з подібним сюжетом, але саме ця для мене виявилася бісяча, що просто капець. Навіть не дочитала, бо вже на середині захотілося вмазать телефоном по стіні від негативних емоцій від цієї книжки. А там ще є друга і третя частини🤦🏽‍♀️

    Я до речі, почала спочатку читати третю частину, бо саме на неї натрапила у Тік-Тоці. Але вона ще пишеться, і поки що наче норм сюжет. Хоча, по суті, про представників тієї ж родини, що і в перших двох книгах.

    Ну, цю частину я не буду дочитувать стовідсотково. Мій телефончик ще мені дорогий, я тільки нещодавно його купила😬

    Оцінка: 1/10🤢

    А початок книги був таким багатообіцяючим😮‍💨

    #читаємоукраїнською #читаємоукраїнське #книги #любовнийроман #перевертні #книгоблог
    Скільки я читала книжок з подібним сюжетом, але саме тут – не вірю. Не вірю в їх можливе кохання. Дуже натягнуто все. Таке відчуття, що головна героїня просто змирилася (щоб вона там не казала) – і коханням там і не пахне навіть. Дружбою – можливо. Коханням – ні. Я багато книжок на Буктені прочитала з подібним сюжетом, але саме ця для мене виявилася бісяча, що просто капець. Навіть не дочитала, бо вже на середині захотілося вмазать телефоном по стіні від негативних емоцій від цієї книжки. А там ще є друга і третя частини🤦🏽‍♀️ Я до речі, почала спочатку читати третю частину, бо саме на неї натрапила у Тік-Тоці. Але вона ще пишеться, і поки що наче норм сюжет. Хоча, по суті, про представників тієї ж родини, що і в перших двох книгах. Ну, цю частину я не буду дочитувать стовідсотково. Мій телефончик ще мені дорогий, я тільки нещодавно його купила😬 Оцінка: 1/10🤢 А початок книги був таким багатообіцяючим😮‍💨 #читаємоукраїнською #читаємоукраїнське #книги #любовнийроман #перевертні #книгоблог
    902переглядів
  • Три роки тому.
    Спогади.

    Якась френдеса питати мене прийшла…

    Й мій текст з цього приводу.
    Трирічної давнини…

    Охххххэмигуеваю с утра, дорогая редакцЫя…

    Это - скудость ума?
    Это - изощренное издевательство?
    Это - что вообще???

    Календарик мой любимый про вопросы сегодня вещает…
    Тут они и подоспели.
    Вопросы.

    Задавать такие вопросы кому???
    Мне???
    Человеку, который с тремя детьми и двумя дорожными сумками, начинал новую жизнь даже не с нуля, а с глубокого минуса?

    Когда по прежнему месту жительства все рушилось не ото дня ко дню? А от минуты к минуте???

    Когда все, что казалось стабильным и незыблемым, рассыпалось на глазах?

    Когда куда-то со свистом улетали отношения, дружбы, вода, газ, свет, зарплаты, пенсии???
    А взамен приходила война???

    Когда я только таращила изумленные глазки и бесконечно повторяла:
    - Этого не может быть, потому что не может быть никогда???
    И искренне надеялась, что никогда ничего дурного и не случится???
    А оно таки случилось???

    Только благодаря сотням порой совершенно не знакомых мне людей со всего мира, которые не дали пропасть мне и моим детям, у нас есть дом!
    Есть углы, в которых есть паутина.
    Есть, где жить.
    На чем спать.
    За чем есть.
    И что есть, тоже есть!!!

    Баба Надя моя говорила:
    - Отболит, отсохнет и само отвалится…

    Да, многое и многие отболело, отсохло и само отвалилось…
    Мне не снится Донбасс.
    Я не планирую туда вернуться.
    Никогда.

    Но я до сих пор страдаю, что не могу попасть на могилы моего сына, моих бабы Нади и деда Кирилла, моих дядек Виктора и Леонида, моего отчима Николая…

    На днях звонит близкая подруга, на долю которой досталось все то же, что и моей семье, поинтересоваться, что я по поводу ВОТ ЭТОГО ВСЕГО думаю???

    А я ей отвечаю, что ̶я̶ ̶о̶б̶ ̶э̶т̶о̶м̶ ̶н̶е̶ ̶х̶о̶ч̶у̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶ь̶,̶ ̶я̶ ̶о̶б̶ ̶э̶т̶о̶м̶ ̶п̶о̶д̶у̶м̶а̶ю̶ ̶з̶а̶в̶т̶р̶а̶ я ни о чем не думаю!
    Я чищу снег!
    И вообще.
    И в частности.
    Чищу снег.
    Перебираю пакетики с семенами овощей и цветов.
    Присматриваю очередные саженцы деревьев, кустов, цветов.

    Но примус я уже заказала и оплатила.

    И в очередной раз стараюсь ни о чем не думать.
    Готовлю голубцы, гоняю котов, провожу рекогносцировку кухонных принадлежностей, пеку хлеб и повторяю сама себе:
    - Этого не может быть, потому что не может быть никогда???
    Три роки тому. Спогади. Якась френдеса питати мене прийшла… Й мій текст з цього приводу. Трирічної давнини… Охххххэмигуеваю с утра, дорогая редакцЫя… Это - скудость ума? Это - изощренное издевательство? Это - что вообще??? Календарик мой любимый про вопросы сегодня вещает… Тут они и подоспели. Вопросы. Задавать такие вопросы кому??? Мне??? Человеку, который с тремя детьми и двумя дорожными сумками, начинал новую жизнь даже не с нуля, а с глубокого минуса? Когда по прежнему месту жительства все рушилось не ото дня ко дню? А от минуты к минуте??? Когда все, что казалось стабильным и незыблемым, рассыпалось на глазах? Когда куда-то со свистом улетали отношения, дружбы, вода, газ, свет, зарплаты, пенсии??? А взамен приходила война??? Когда я только таращила изумленные глазки и бесконечно повторяла: - Этого не может быть, потому что не может быть никогда??? И искренне надеялась, что никогда ничего дурного и не случится??? А оно таки случилось??? Только благодаря сотням порой совершенно не знакомых мне людей со всего мира, которые не дали пропасть мне и моим детям, у нас есть дом! Есть углы, в которых есть паутина. Есть, где жить. На чем спать. За чем есть. И что есть, тоже есть!!! Баба Надя моя говорила: - Отболит, отсохнет и само отвалится… Да, многое и многие отболело, отсохло и само отвалилось… Мне не снится Донбасс. Я не планирую туда вернуться. Никогда. Но я до сих пор страдаю, что не могу попасть на могилы моего сына, моих бабы Нади и деда Кирилла, моих дядек Виктора и Леонида, моего отчима Николая… На днях звонит близкая подруга, на долю которой досталось все то же, что и моей семье, поинтересоваться, что я по поводу ВОТ ЭТОГО ВСЕГО думаю??? А я ей отвечаю, что ̶я̶ ̶о̶б̶ ̶э̶т̶о̶м̶ ̶н̶е̶ ̶х̶о̶ч̶у̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶ь̶,̶ ̶я̶ ̶о̶б̶ ̶э̶т̶о̶м̶ ̶п̶о̶д̶у̶м̶а̶ю̶ ̶з̶а̶в̶т̶р̶а̶ я ни о чем не думаю! Я чищу снег! И вообще. И в частности. Чищу снег. Перебираю пакетики с семенами овощей и цветов. Присматриваю очередные саженцы деревьев, кустов, цветов. Но примус я уже заказала и оплатила. И в очередной раз стараюсь ни о чем не думать. Готовлю голубцы, гоняю котов, провожу рекогносцировку кухонных принадлежностей, пеку хлеб и повторяю сама себе: - Этого не может быть, потому что не может быть никогда???
    Love
    1
    1Kпереглядів
  • Like
    Love
    6
    458переглядів
  • Кавуся ☕
    Кавуся ☕
    45переглядів
  • https://www.youtube.com/live/Q0dsATjiTrE?si=60UyBkYTQM_n60L4
    https://www.youtube.com/live/Q0dsATjiTrE?si=60UyBkYTQM_n60L4
    241переглядів 1 Поширень
  • 💔 "Поламані" від Антитіла — це пісня про ту боротьбу, яку ми ведемо щодня, навіть коли серце розбите, а світ здається похмурим. 🎶 Цей трек говорить про наші внутрішні рани, страхи, моменти слабкості — і про силу, що з'являється, коли ми знову піднімаємось.

    Антитіла вміють перетворювати біль на музику, що надихає. "Поламані" — це нагадування про те, що навіть у найважчі моменти, коли ми відчуваємо себе розбитими на шматки, в нас залишається сила боротися за краще завтра. 💪✨

    Вмикайте цей трек на повну гучність і відчуйте: ви не одні, навіть коли все йде шкереберть. Разом ми сильніші! 🖤

    #Коло_Музики #українське #МузикаЩоНадихає #СилаДуха #БорисьДоКінця
    💔 "Поламані" від Антитіла — це пісня про ту боротьбу, яку ми ведемо щодня, навіть коли серце розбите, а світ здається похмурим. 🎶 Цей трек говорить про наші внутрішні рани, страхи, моменти слабкості — і про силу, що з'являється, коли ми знову піднімаємось. Антитіла вміють перетворювати біль на музику, що надихає. "Поламані" — це нагадування про те, що навіть у найважчі моменти, коли ми відчуваємо себе розбитими на шматки, в нас залишається сила боротися за краще завтра. 💪✨ Вмикайте цей трек на повну гучність і відчуйте: ви не одні, навіть коли все йде шкереберть. Разом ми сильніші! 🖤 #Коло_Музики #українське #МузикаЩоНадихає #СилаДуха #БорисьДоКінця
    Love
    Like
    5
    1коментарів 3Kпереглядів
  • 14переглядів
  • Love
    1
    464переглядів
  • Повітряні сили ЗСУ звернулися із закликом
    Українців закликали не публікувати в мережі фото та відео з українською бойовою авіацією, щоб не допомагати російським окупантам.
    «Деякі публікації з прольотами бойової авіації, опубліковані в соцмережах, можуть значно допомогти противнику. Навіть кілька секунд відео у відкритому доступі можуть стати важливими розвідданими для противника», - йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ у фейсбуці.
    Повітряні сили ЗСУ звернулися із закликом Українців закликали не публікувати в мережі фото та відео з українською бойовою авіацією, щоб не допомагати російським окупантам. «Деякі публікації з прольотами бойової авіації, опубліковані в соцмережах, можуть значно допомогти противнику. Навіть кілька секунд відео у відкритому доступі можуть стати важливими розвідданими для противника», - йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ у фейсбуці.
    95переглядів
  • https://youtu.be/TYLfvv85fsI?si=XqUtXHdWEMK3xja_
    https://youtu.be/TYLfvv85fsI?si=XqUtXHdWEMK3xja_
    62переглядів