Українська
English
#поезія
Чи чули, ви, як пахне Україна,
Моя на сонці вигріта земля?
Чи чули, ви, як пісня солов'їна
Веде у бій, у танець, у життя?
Чи знаєте, панове, щось про волю,
Що кров’ю вписана у нашу ДНК,
Що наші предки крізь роки й неволю,
Пронесли в серці й передали нам?
Чи знаєте, які бувають війни,
Коли сусіди б’ються за межу,
Коли летить у ближнього каміння,
І збитків не злічити на суду?
Скажіть мені, як пережити втрату:
Батьки і діти, діти і батьки;
І як отримати за них розплату
І ліки де від болю й пустоти?
Чи знаєте, ви, де шукати Бога?
Здається, в святій лаврі не знайти.
Він там, де їм потрібна перемога,
Де хлопці тягнуть не свої хрести.
Ви пам'ятаєте як сходить сонце,
Як діамантово блищить роса?
І спогад цей лоскоче тобі серце,
І душу переповнює краса.
Її стежки протоптані поетами,
Її безмежність не минула полотна,
Її свобода вибита багнетами,
Її життя – це вічна боротьба!
Василина Царик
Чи чули, ви, як пахне Україна,
Моя на сонці вигріта земля?
Чи чули, ви, як пісня солов'їна
Веде у бій, у танець, у життя?
Чи знаєте, панове, щось про волю,
Що кров’ю вписана у нашу ДНК,
Що наші предки крізь роки й неволю,
Пронесли в серці й передали нам?
Чи знаєте, які бувають війни,
Коли сусіди б’ються за межу,
Коли летить у ближнього каміння,
І збитків не злічити на суду?
Скажіть мені, як пережити втрату:
Батьки і діти, діти і батьки;
І як отримати за них розплату
І ліки де від болю й пустоти?
Чи знаєте, ви, де шукати Бога?
Здається, в святій лаврі не знайти.
Він там, де їм потрібна перемога,
Де хлопці тягнуть не свої хрести.
Ви пам'ятаєте як сходить сонце,
Як діамантово блищить роса?
І спогад цей лоскоче тобі серце,
І душу переповнює краса.
Її стежки протоптані поетами,
Її безмежність не минула полотна,
Її свобода вибита багнетами,
Її життя – це вічна боротьба!
Василина Царик
#поезія
Чи чули, ви, як пахне Україна,
Моя на сонці вигріта земля?
Чи чули, ви, як пісня солов'їна
Веде у бій, у танець, у життя?
Чи знаєте, панове, щось про волю,
Що кров’ю вписана у нашу ДНК,
Що наші предки крізь роки й неволю,
Пронесли в серці й передали нам?
Чи знаєте, які бувають війни,
Коли сусіди б’ються за межу,
Коли летить у ближнього каміння,
І збитків не злічити на суду?
Скажіть мені, як пережити втрату:
Батьки і діти, діти і батьки;
І як отримати за них розплату
І ліки де від болю й пустоти?
Чи знаєте, ви, де шукати Бога?
Здається, в святій лаврі не знайти.
Він там, де їм потрібна перемога,
Де хлопці тягнуть не свої хрести.
Ви пам'ятаєте як сходить сонце,
Як діамантово блищить роса?
І спогад цей лоскоче тобі серце,
І душу переповнює краса.
Її стежки протоптані поетами,
Її безмежність не минула полотна,
Її свобода вибита багнетами,
Її життя – це вічна боротьба!
Василина Царик
687переглядів
